Розділ 4

— Тоді угоду укладено.

Його голос прозвучав тихо, але від нього по шкірі Марти пройшла хвиля жару.

Місто навколо ніби завмерло.

Вітер стих.
Шум машин десь унизу розчинився.
Залишились лише вони двоє — на даху, серед нічних вогнів і темряви.

Диявол дивився на неї так, ніби тепер вона справді належала йому.

І дивно…
Марту це не лякало.

Його пальці повільно ковзнули по її шиї, прибираючи пасмо волосся.

— Ти навіть не уявляєш, що щойно зробила, маленька Персифоно.

— То розкажи.

Його губи ледь торкнулись кутика її рота.
Майже поцілунок.
Майже катування.

— Тепер увесь світ почне змінюватися навколо тебе.

Марта затамувала подих.

— А ти?

Він усміхнувся.

— А я вже змінився.

Це прозвучало небезпечно щиро.

Вона першою потягнулась до нього.

Можливо, через злість.
Через біль.
Через бажання забути Артема хоча б на одну ніч.

А може — тому що від самого початку хотіла цього чоловіка більше, ніж була готова визнати.

Їхній поцілунок виявився повільним.
Глибоким.
Наче спокуса, яку смакують занадто довго.

Його долоня лягла на її спину, притискаючи ближче.
Від нього пахло димом, шкірою і чимось п’янко гріховним.

Марта тихо видихнула йому в губи, коли він провів пальцями по її талії.

— Обережно, — прошепотів він. — Ти ще можеш передумати.

— Не хочу.

Його очі потемнішали.

І цього разу він поцілував її так, ніби терпіння в нього закінчилось.

Пристрасть накрила її хвилею.
Гарячою.
Небезпечно солодкою.

Вона вчепилась у його сорочку, а він тихо засміявся їй у губи.

— Ось вона… справжня ти.

Марта не впізнавала себе поруч із ним.

Поряд із дияволом вона не була розбитою дівчиною, яку зрадили.
Не була жертвою.

Вона почувалась бажаною.
Сильною.
Наче весь світ міг впасти до її ніг.

Його чоло притулилось до її.

— Завтра твій бізнес повернеться до тебе, — тихо сказав він. — А Артем зрозуміє, кого втратив.

— І яка ціна?

Диявол провів великим пальцем по її нижній губі.

— Закохайся в мене добровільно.

Марта нервово всміхнулась.

— Це звучить небезпечніше за контракт із пеклом.

— Так і є.

І вперше за довгий час вона усміхнулась по-справжньому.