Глава 11. Перша місія

     З дня пробудження дару Тінаре пройшов майже місяць. Дівчинка добре вчилася та з задоволенням відвідувала школу. Сьогодні, як зазвичай, після занять, додому проводжав Таяма. З кожним днем ​​їх дружба міцнішала і скоро діти стали нерозлучними.

     - Ой, дивіться, хто йде ?! Мілашка Тінаре! - хлопчисько зі старшого на рік класу, корчив гримаси, насміхаючись над дівчинкою.

     - Бачив, тобі сьогодні, знову не поталанило! Знову валялася в багні! Може й не судилося стати шинобі, аж занадто ти квола! Ахах-хах!

     - Ха-ха-ха!

Підлітки підняли на сміх школярку, через невдалий поєдинок на уроці рукопашного бою. Один з них навіть легенько штовхнув Као в плече. Нарімо миттєво відреагував. Стиснувши кулаки, накинувся на кривдника. Зав'язалася бійка.

     - Повітряна петля!

Таяма, за допомогою техніки стихії вітру, почав душити заводилу.

     - Таяма! Таяма, прошу не треба! - голос дівчинки тремтів від сліз.

Скориставшись секундною розгубленістю хлопця, старшокласники кинулися на нього об’єднавши зусилля. Тінаре марно намагалася звільнити товариша.

     - Не торкайся мене, дитя демона!

Дівчинка, ніби від опіку, відсмикнула руку.

     - Що тут відбувається?! – пролунав грізний голос Хатаке , змусивши всіх миттєво відсторонитися.

Ніхто не наважився відповісти.

     - Тінаре, тобі є що сказати?

Дівчинка тихо схлипувала.

     - Ясно. Таяма?

     - Вони дражнили Тінаре !!!

     - І це привід для бійки?

     - Він перший штовхнув її! - хлопчик тицьнув пальцем в кривдника.

     - Значить троє на одного ... не добре виходить ...

     - Пане Раднику, ми ж тільки пожартувати хотіли!

     - Глузувати над тим, хто слабший, не гідне шинобі заняття. Якщо ви не розумієте цього, то можливо вам не місце в цій школі.

     - Що Ви хочете цим сказати, пане Хатаке? Нас виключать ???

     - Можливо. Тінаре-тян, що скажеш?

     - Я ... я ... не знаю ... чи не занадто це суворо ...

     - Але ми ж не хотіли нічого поганого ...

     - Досить слів. Тінаре вирішить вашу долю, - обернувшись до дівчинки, додав, - Покарання озвучиш після мого повернення з місії. Що до тебе, Таяма - розбиратися буде твій батько.

Ашура не поспішаючи віддалявся.

     - Пане Раднику! Прошу не розповідайте нікому про те, що трапилося!

Стоячи спиною до дітей, чоловік посміхнувся, та зберіг серйозність в голосі.

     - Вже вирішила?

     - Так. Не варто нікого карати. Адже вони щиро жалкують про заподіяне. Правда, хлопці?

Всі, окрім Таями, активно закивали.

     - Як скажеш, Као. Вважаю, ви здогадуєтеся, що буде в разі повтору. Ну, то й добре. Мені вже час.

Старшокласники ніяково вибачилися перед дівчинкою і швидко ретирувалися.

У резиденції Правителя кипіла робота. Шинобі різних рангів юрмилися біля дверей кабінетів, отримуючи найнесподіваніші завдання. Ашура попрямував до Верховного.

     - Азумі, викликав?

     - Заходь, Раднику, - Дайде був вкрай стурбований перечитуючи повідомлення від намісників.

Слідопит не ініціював початок розмови, а терпляче чекав озвучення причини термінового виклику.

     - Ось і настав час ... те, чого я найбільше боявся ... З хвилини на хвилину прийдуть Нарімо і Шикузава. Зачекаємо на них, щоб не повторюватися.

Хатаке лише кивнув у відповідь. Коли всі зібралися, Азумі, зробивши глибокий вдих, випалив:

     - Набіги на селища близько Південного кордону знову почастішали, Сонг зі своїми загонами більше не в силах контролювати цю територію. Шикузава, збирай Раду. Після обіду, потрібно вирішити кого ми можемо відправити йому на допомогу. Попроси Йодзу скласти мені список команд, які зараз зайняті менш важливими місіями, відкличемо їх назад.

Старець сухо відповів:

     - Зробимо, Верховний.

     - Крім цього, ми отримали звістку про бунт в Окружній в'язниці, гадаю, що ув'язнені очікують підтримки із зовні і це тільки початок. Ашура, з загоном Гроза, вирушайте туди відразу по закінченню засідання Ради.

     - Готові!

     - Я повинен бути присутнім на заручинах глави Східного Альянсу зі спадкоємицею Країни Тихих Водоспадів. В іншому випадку, обидві сторони можуть розцінити мою відсутність, як прояв крайньої неповаги. Мені б не хотілося псувати з ними відносини в такі тяжкі для нас часи. Еноа буде мене супроводжувати.

Нарімо насупив брови. Його важке дихання викликало занепокоєння у присутніх.

     - Прокляття! За моїми даними, Чорний Демон знову готує напад на Столицю. Хто ж залишиться тут? Для захисту потрібні шинобі першого рангу. Такий зручний випадок ...

У кімнаті запанувала похмура тиша.

     - Ми не можемо собі дозволити просити допомоги у сусідів, немає впевненості, що вони не скористаються ситуацією.

Засідання Верховної Ради тривало кілька годин. Вкрай важливо було грамотно розподілити сили. У Столицю були викликані всі глави кланів зі своїми особистими загонами. Нарімо з дружиною вирушив просити про допомогу плем'я Північних мисливців. Команда №39 на чолі з Тісеєм призначена охороняти головну браму міста.

Охороняти вхід до Столиці здалося вкрай нудним заняттям для Сяо і він періодично скимів і обурювався:

     - Мої друзі з інших загонів, зараз, можливо, ризикують життям заради народу лісів, а я тут відсиджуюся в кущах! Як останній боягуз!     

     - Не смій оскаржувати та сумніватися в наказах Верховного! - капітан відважив юнакові потиличника. - Азумі з Нарімо, краще знають від кого де більше користі!

Као мовчки спостерігала за дорогою. День пройшов без пригод, але напружене очікування дуже гнітило.

Наступного ранку, друзям було наказано з'явитися в резиденцію. На час відсутності Правителя і радників, головнокомандувачем був призначений Шикузава, як голова Ради.