Того дня Фріц був вкрай задумливий. Він все ще був ласкавий і уважний до своєї внучки, але переривав бесіду з нею довгими паузами, що гнітили...
– Я володів мистецтвом природної влади у спілкуванні з людьми. Мене слухали. Мене поважали. Мене боялися. Особливо там, у тій країні. Там ще залишався інтерес до живої людини. У нас вже давно люди находять більше інтересу до технічних апаратів – комп'ютерів та машин. Лише коли людина зможе відмовитися від свого самолюбування, свого егоїстичного «я», вона може бути щасливою. Людина мусить стати громадянином світу. А для цього треба вивчати історію та досягнення всього світу, а не однієї країни. А там, нажаль, запанувало інше уявлення, викривлене.