Останній тлумач
Ще про любов
Ще про любов
– Любов, – виголошував тлумач тоста, – не повинна обтяжувати совість інтелігентної людини.
І загуділи мов джмелі чоловіки. Мов бджоли жінки. Пирснув і кельнер, що розносив страви. Вентилятори гули на всю. Вигрібаючи жар приміщення ресторації. Витягуючи надвір жагу молодих і важкі подихи пожилих гостей. Був серпень. Падали зірки.
– Минеться багато чого, – провадив він далі, – але радості промінь справжнього кохання лишиться в серці, назавжди. Я бажаю своїм коханим: нехай цей час вітром ніжним повіє. І передасть привіт. Зичу усім, називаючи їх імена, у голос серця. І колишніх і теперішніх, і, можливо, майбутніх. І розлучаюся з ними. Бо це неминуче. Розстаюся, навіть страждаючи... А все одно посвистуючи... Адже поки свистиш, петля ще не затягнута... І як казав великий Шекспір: любов – це зворотний бік пияцтва. То ж вип'ємо за любов!
#2309 в Сучасна проза
#1213 в Фантастика
#203 в Антиутопія
Відредаговано: 10.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
