? Частина I — 0.0.0.0

🔹 Розділ 1 — Повернення

Я був впевнений, що після всього пережитого в “Чужому світі” більше ніколи не відкрию Minecraft, але щось всередині мене постійно нагадувало про ті події і не давало повністю забути те, що ми бачили.
Кожен вечір я дивився на свій комп’ютер і відчував дивне напруження, ніби гра сама чекала, поки я знову запущу її і повернусь туди, де все почалося.
Зрештою я не витримав цього відчуття і одного пізнього вечора натиснув на знайому іконку, навіть не до кінця розуміючи, навіщо я це роблю і що саме хочу побачити.
Гра запускалася трохи довше, ніж зазвичай, і вже на екрані завантаження я помітив дивні підлагування, які раніше ніколи не з’являлися навіть на слабких комп’ютерах.
Коли я відкрив список серверів, моє серце різко забилось швидше, тому що в самому низу з’явився новий сервер, якого я точно ніколи не додавав самостійно.

 

🔹 Розділ 2 — Сервер без адреси

Назва цього сервера виглядала як технічна помилка або системний запис, який не повинен відображатися звичайному гравцеві, але він був там і нікуди не зникав навіть після перезапуску гри.
Я натиснув кнопку редагування, щоб перевірити IP-адресу, але поле було абсолютно порожнім, ніби сервер існував без жодного джерела або точки підключення у реальному світі.
Пінг також не відображався, і це виглядало ще більш підозріло, адже навіть недоступні сервери зазвичай показують хоч якийсь статус або повідомлення про помилку.
Я відчув холод у руках і одразу написав своєму другу sun_cat325, бо розумів, що сам я точно не хочу перевіряти, що це за сервер і звідки він взявся.
Ми домовилися зайти разом, навіть не підозрюючи, що це рішення стане початком того, що вже неможливо буде просто закрити або видалити.

🔹 Розділ 3 — Інший світ

Коли ми підключилися до сервера, екран завантаження завис на кілька довгих секунд, і мені здалося, що гра просто зламається або вилетить без жодного пояснення.
Але замість цього я раптово з’явився у світі, який виглядав як викривлена версія Minecraft, де всі звичні правила більше не працювали і логіка просто зникла.
Земля складалася з різних шматків біомів, які були хаотично перемішані між собою, створюючи дивні переходи між пустелею, снігом і океаном без жодної причини.
Небо було неприродно темним і не мало ні сонця, ні місяця, а замість цього воно виглядало як сірий шум, який рухався і змінювався прямо перед очима.
Коли я побачив sun_cat325 поруч, я зрозумів, що це не просто баг або глюк, а щось набагато гірше, ніж будь-яка помилка гри.


 

🔹 Розділ 4 — Пам’ять

Ми почали обережно рухатися вперед, і через кілька хвилин натрапили на будинок, який я впізнав одразу, навіть не підходячи занадто близько.
Це був наш старий будинок з першого сервера, той самий, який ми будували разом і який залишився тільки в наших спогадах після всіх подій.
Я підійшов ближче і побачив знайому табличку з написом англійською мовою, яка раніше здавалася просто дивним жартом, але тепер виглядала набагато страшніше.
Під старим текстом з’явився новий напис, якого точно не було раніше, і він виглядав так, ніби його додали зовсім недавно.
У цей момент я зрозумів, що цей сервер не просто відтворює світ, а зберігає наші дії, наші слова і навіть те, що ми намагалися забути.


🔹 Розділ 5 — Звуки

Спочатку я подумав, що мені здалося, але через кілька секунд я знову почув дивний звук, який не був схожий ні на один стандартний звук у Minecraft.
Це було щось середнє між шепотом і шумом, ніби хтось намагався говорити, але слова постійно ламалися і перетворювалися на незрозумілий сигнал.
Я різко обернувся, але позаду нас нікого не було, і тільки порожній простір дивився у відповідь, створюючи відчуття, що ми тут не одні.
sun_cat325 також почув цей звук і сказав, що у нього на секунду звук гри став настільки гучним, що навіть почало дзвеніти у вухах.
Ми зрозуміли, що це не просто атмосфера або ефект, а щось, що намагається привернути нашу увагу і змусити нас рухатися далі.

 

🔹 Розділ 6 — Перший збій

Раптом світ перед нами завис, ніби хтось поставив гру на паузу, але інтерфейс продовжував працювати, створюючи дивне відчуття нереальності того, що відбувається.
Я спробував зробити крок вперед, але персонаж рухався з затримкою, і кожен мій рух ніби повторювався через кілька секунд у спотвореній формі.
У чаті раптово з’явився новий рядок, хоча ніхто з нас нічого не писав, і це змусило мене відчути справжній страх, якого раніше я не відчував у грі.

[SYSTEM]: Sync error detected
[SYSTEM]: Memory rewriting…
sun_cat325 сказав, що його екран на мить потемнів, а коли він повернувся до нормального стану, деякі блоки навколо нас вже змінилися без будь-якої причини.
 

🔹 Розділ 7 — Сліди

Ми вирішили повернутися назад, але дуже швидко зрозуміли, що дорога, якою ми прийшли, більше не існує і світ почав змінюватися навіть без нашої участі.
На землі з’явилися сліди, які виглядали так, ніби їх залишив гравець, але вони з’являлися прямо у нас на очах і вели у темряву.
Я спробував не дивитися на них, але вони наче притягували погляд, і з кожною секундою ставало все важче ігнорувати їхню присутність.
sun_cat325 сказав, що бачить ще одну фігуру далеко попереду, але коли я подивився в той бік, там не було нічого, окрім спотвореного горизонту.
У цей момент я зрозумів, що сервер не просто змінюється — він реагує на нас і веде нас туди, куди ми не повинні потрапити.