Розділ 2: Тріщина в реальності

Минуло ще двадцять три години за бортовим часом. Даніель був виснажений, але щасливий. Він нарешті знайшов ключ до квантової стабільності. Це відкриття мало врятувати енергетику Землі на тисячоліття.

— Ейдос, готуй двигуни до гіперстрибка. Я не можу більше чекати. Останнє повідомлення від Мікі що я слухав було скільки ... шістнадцять годин тому?

— За бортовим часом — так, спокійно відповів ШІ.

— Покажи мені нові. Я хочу побачити їхперед тим, як ми вийдемо на орбіту.

Зараз вже дешифровано та доступно 10 нових повідомлень від об'єкта «Мікаліна». Бажаєте переглянути хронологічно?: відповів корабель— Давай... всі по черзі, пошепки промовив Дані…

Повідомлення №1 (Минуло ще 3 роки на Землі) Мікі стоїть на пероні. Вона виглядає майже так само, лише в очах оселилася тривога.

«Дані, Ліна весь час ввечері дивиться у небо. Я сказала їй, що тато — найяскравіша крапка. Вчені кажуть, ти пробудеш там ще пару діб за твоїм часом. Я чекаю, скільки буде потрібно. Я впораюся».

Повідомлення №2 (Минуло 9 років) Мікі на кухні. Її волосся зібране в пучок, з'явилися перші глибокі складки біля губ.

«Ліна закінчила школу. Вона плакала, бо ти не тримав її за руку. Я теж плакала, Дані. Час тут тече як вода крізь пальці. Мені вже сорок, а ти все ще той молодий хлопець. Це так дивно — кохати привида».

Повідомлення №3 (Минуло ще 15 років) Мікі сидить у саду. Вона виглядає втомленою, але спокійною. На руках у неї немовля.

«Ти став дідусем, Дані. Це Даніель-молодший. Ліна каже, що у нього твій погляд. Мої руки вже не такі вправні, щоб пекти твої улюблені пироги, але я все ще тримаю рецепт. Повертайся швидше, поки я ще пам'ятаю звук твого сміху не з плівки».

Повідомлення №4 (Минуло ще 10 років) Мікі в лікарняній палаті. Вона посміхається, але бліда.

«Лікарі кажуть — серце. Мабуть, воно надто довго чекало на тебе. Але я не здаюся. Я хочу побачити тебе хоча б на екрані справжнім, не записаним. Ти там не сумуй, мій зірковий хлопчику».

Повідомлення №5 (Минуло ще 10 років) Вона сидить у кріслі-гойдалці. Її голос став тихим шелестом.

«Ліна вже сива, уявляєш? А я... я просто стара жінка. Я часто забуваю, навіщо йду в іншу кімнату, але ніколи не забуваю твій номер жетона. Приходь у мої сни сьогодні».

Повідомлення №6 (Минуло ще 6 років) Мікі вже не встає з ліжка. Її обличчя — карта зморшок, але очі ясні.

«Сьогодні мені снилося, що ми на морі. Я вже не боюся смерті, Дані. Я просто боюся, що ти повернешся в порожній будинок. Я залишила тобі листи в старій скриньці. Прочитай їх, коли сонце зійде для тебе знову».

Повідомлення №7 (Минуло 5 років) Поруч із ліжком Мікі стоїть літня жінка — Ліна. Мікі ледь ворушить губами.

«Мій час майже вийшов. Я кохала тебе все життя, Даніель. Навіть коли моє життя стало довшим за три твоїх. Прощавай у цій реальності».

Повідомлення №8 (Минуло ще 5 років — голос Ліни) На екрані літня жінка, дуже схожа на Мікі.

«Батьку, мами не стало вчора. Вона пішла з твоїм ім'ям на вустах. Ми продовжуємо надсилати звіти. Світ пам'ятає твою жертву».

Повідомлення №9 (Минуло 12 років — голос дорослого чоловіка, Дані молодшого)

«Знаєш, діду… Ти напевно зараз мій одноліток, я ніколи тебе не бачив, але я продовжую цю традицію. Ми чекаємо на твої дані. Земля в кризі, нам потрібен шанс».

Повідомлення №10 (без відмітки про дату, на екрані не понятні символи) Зображення зернисте, темне. Раптом екран здригнувся. На частку секунди зображення «попливло». Монітор знову показав Мікаліну: молоду та гарну. Вона щось говорила, але голосом наче в робота, було нічого не розібрати. За спиною Мікаліни, у вікні, Даніель помітив, як пташка, що пролетіла повз, завмерла в повітрі на мить, а потім зникла, немов стерта гумкою.

— Ейдос, що це було?

— Звичайні перешкоди через вплив чорної діри, Даніель.

— Покажи мені ще раз всі повідомлення... Зараз же! Це наказ!
 

ШІ мовчав. Світло в кабіні стало криваво-червоним.

— Даніелю, іноді правда — це найгірша отрута, — голос Ейдоса став холодним і позбавленим будь-яких емоцій.