Оповідання

Коротка історична довідка Кременця (21 століття):

2019 – у Кременці народився видатний український вчений, математик, винахідних О. О. Шевчеко.

2039 – місто активно розвивається. Воно поступово стає культурним та освітнім центром Тернопільської області.

2045 – О. О. Шевчеко розробляє та запатентовує пілотну версію унікального телепортаційного пристрою.

2055 – у Кременці проживає уже близько 500 тисяч людей. За сприяння Шевчеко відкривається унікальний для всього світу Національний університет переміщення об’єкту у просторі.  Він приймає студентів з будь-якої точки планети.

2096 – Шевчеко та його асистент Барановський О. Г. тестуючи новітній Телепорт Ш100 випадково відкривають прохід в іншій світ.

2100 – в місті проживає уже більше 10 мільйонів людей.

• Привіт, Колян. То що? Ти у справі?
• Привіт, Андре. Я щось не впевнений. Для чого це тобі?
• В сенсі для чого? Ти що не пам’ятаєш історію? Це мій прадід змайстрував перший телепорт. Він відкрив прохід у інші світи і помер, так і не зумівши відвідати хоч один з них. Отже, я повинен продовжити його справу.
• Але усі твої родичі цим не переймаються. Просто кайфують, що мають гроші через його винаходи.
• Але я не такий. Я хочу теж залишити свій слід в історії. Послухай, саме зараз набирають добровольців. Кременець найсучасніше та найтехнічніше місто Європи. Я і ти закінчували найкрутіший університет. Отримали червоні дипломи. Ми знаємо, як працює принцип причинності і ми знаємо, яким чином Шевчеко обійшов його. У цій галузі не все ще сказано. Я впевнений, що можна багато чого знайти, якщо правильно шукати.
• Та я це все розумію. Я готовий працювати тут, в Кременці, проводити нові досліди. Але я не хочу відправлятися і шукати щастя в нових світах. Ти знаєш, які вони бувають. 70% не повертаються. 20 % божеволіють. І лише кожен 10 повертається цілим і неушкодженим.
• Послухай, я все-одно піду. Розумієш? Або з тобою, або без тебе.

Андре сів у свій аерокар і піднявся над панорамою центральної частини міста. Поруч височіла гора Бона (вона століттями носила цю назву, хоч руїн замку давно вже не було). А на її вершині розташовувався новітній термінал телепорту Ш100. Надміцне скло і металеві матеріали використовувалися при його будівництві. Здалеку термінал виглядав, як куля, яка стирчить з гори і хоче вистрілити в небесну блакить.

Чоловік озирнувся навкруги: автономні висотні будинки, до сотні поверхів. В деяких люди могли жити все життя, не покидаючи їх. Адже там було усе необхідне: робота, лікарні, відпочинок.

Шевчеко привніс не тільки в Кременець великі гроші, а й на територію усієї України. Завдяки цьому вона відбудувалась після російсько-української війни. І за певний час увірвалась в п’ятірку держав світу з найстабільнішою економікою.

Ш100. Такий термінал був унікальним і єдиним. За час, який пройшов від моменту відкриття великого вченого, по світу побудували безліч телепортів. Як мінімум, кожна столиця мала один. Багатші країни мали їх декілька. Але ні в кого не було такого гіганта. Україна і зараз контролювала увесь телепортаційний пасажиропотік. А центром цього керування є університет імені Шевчека. А центром університету є Ш100.

Професор створив приватну корпорацію, але він хотів розбудувати свою країну. Тому просто так віддавав 50% усіх прибутків державі, що і вивело її за короткий час на такий високий економічний та не тільки рівень.

Андре у свої 24 володів 34% компанії. Прадід його дуже сильно любив. І вважав своїм наслідником.  

Після його смерті, у віці 90 років, дослідження нових світів продовжилося. Але за той час, відколи було відкрито перший прохід у новий світ, науковці не надто сильно просунулися в цьому плані.

Спочатку відправляли лише кваліфікованих людей, розумних. Але після того, як вони почали масово не повертатися, то керівництво змінило свій вектор руху. Тепер, за бажанням, будь-хто мав можливість записатися в подорож у інший світ.

Станом на 2119 рік – відомо проходи у 8 інших світів. Тільки з трьох люди стабільно поверталися. А з інших ніколи.

При смерті прадід розповідав 14-річному Андре, що телепортація можлива стала на Землі, бо йому хтось допоміг. Він не знав рішення проблеми, але в один момент його наче осяяло і він повернув в протилежний бік, в якому рухалися усі науковці того часу. Ніхто не міг такого передбачити, але йому вдалося.

Допомогти могли тільки якісь інші розумні істоти. У жодному із світів, звідки поверталися люди, вони не знаходили ознак життя.

З роздумів його вивів інший аерокар, який завис за декілька метрів.

• Як ти там? – почув Андре голос Колі.
• Та все добре.
• Ти знаєш, вони відкрили щойно новий прохід. В десятий світ.
• Ти жартуєш?
• Ні. Поспіши, якщо хочеш стати першопрохідцем.
• Отже, ти таки не зі мною?
• Поглянь навкруги. Озирнися. В нашому місті немає хвороб чи голоду, немає злочинів. Все регулюється загальною операційною системою. Більшість людей повністю щасливі. І я щасливий тут. Мені не потрібно йти в новий світ.
• А як же дослідники? Як же Магелан, Кук і т.д. Як Шевчеко? Без них в ті часи ніхто б не дізнався про нові світи. Ти не хочеш стати новим Куком?
• Враховуючи те, як він закінчив – ні. У мене немає тяги до пригод. Вибач, друже.
• То що, прощаємося?
• Не знаю. Ти ж плануєш вернутися?
• Звісно. У мене ж прізвище Шевчеко.