Останній день

Нікіта відкрив очі, його дівчина Аліна стояла перед ним і посміхалась.

- Я пішла вже, бувай ..Поцілувала його в губи і залишила квартиру.

Він поглянув на годинник, що був у фітнес-браслеті на лівій руці, 7:35 ранку.

Ще можна було спати хвилин сорок до того, як продзвенить будильника, він прокидався після восьмої.

Аліна і Нікіта жили разом вже більше року, і їхні ранки починались так постійно, вона прокидалась раніше і збиралась на роботу, перед виходом обов’язково поцілувавши його сонного.

Він просто же дивився на неї, після чого знову поринав у царство Морфея.

Вони були звичайною середньостатистичною парою, працювали ,заробляли середній дохід, якого вистачало на житло, їжу та одяг, іноді дозволяли собі невеличку подорож в межах своєї країни.

Будильник  Кіта ( так його називали близькі друзі і кохана ) продзвонив  і він різко відкрив очі..

- О, аааах  - простогнав – Тільки не вставати, як же я хочу спати…знову ранок…

Але яким би сильним не було бажання ще поспати, він встав з ліжка, підійшов до чайника на кухні, набравши воду – увімкнув.

Його ранок був майже завжди однаковим, це чайник, поки він закипав, Кіт ішов в туалет, ходив по “маленькому’’ і починав чистити зуби.

ВІН дивився на себе в дзеркало, потім взяв щітку і почав душити на неї пасту, почався процес  зуб очищення . Коли прогримів дуже сильний звук, вікна затрусились, почувся писклявий звук автосигналізацій . Буквально через 10 секунд ще один раз дуже сильно гримнуло, цього разу почався справжній землетрус, Кіт упав на підлогу, все трусилось, почали падати всі баночки, флакони у ванній. Кіт кинув зубну щітку підбіг до вікна, на його очах падав сусідній будинок, всі 10 поверхів впали на бік разом з мешканцями всередині. На вулиці бігали люди, розбиті авто стояли, було чути крики, плач, стукіт і гуркіт. Кіт поглянув на небо, воно було все в чорних хмарах, і саме з неба  чувся той грохіт, не мов грім .

Паніка і страх з’явились у нього, але він взяв себе в руки,  схопив штани, світер і взявся складати рюкзак, в холодильнику було кілька сосисок і  пляшка води,  все це він кинув в рюкзак, а ще схопив паспорт, зарядку до мобільного, гаманець, накинувши зверху ще на себе джемпер з капюшоном.

Вийшовши з квартири, він підбіг до ліфта, він не працював, Кіт біг по сходах і думав, що потрібно чим найшвидше покинути будівлю.

НА вулиці був повний хаос, скрізь стояв дим, все було в руїнах, від темного неба видимість була мінімальна, він вибіг на дорогу, в тумані пилі та диму він зупинився, перед ним просигналило авто, з вікна водій кричав – З дороги, бовдур, тікай геть . Він поїхав далі.

ЩО робити ? куди йти ? Що відбувається ? Кіт підняв телефон – Я маю дізнатись як Аліна.

На телефоні чітко показувало, на двох сімках не ловив сигнал..

- Що за …ну давай, давай…. він все ще надіявся що побачить хоч  мінімальний сигнал.

- Чорт, це просто жесть якась!

Навкруги було багато диму, дихати ставало все важче, звуки в небі ставали все ближче, Кіт озирнувся, там був не далеко вхід до лісу, він частенько там ходив, знає дорогу до озера,знає дорогу на іншу частину міста - Стоп, озеро…Аліна працює там недалеко…Я піду через ліс…точно, подумав Нікіта.

Кіт вирішив йти через ліс до озера, відстань була чималою, але можливо та краща дорога чим по руїнах міста, через дим і сморід йти не можливо.

Він направився до лісу, зустрів ще кілька людей які не відомо куди швидко поспішали.

Що могло статись?!  Невже це НЛО? чи третя світова війна, щось дивне відбувалось, з такими думками він нарешті дістався лісу, без проблем забіг всередину, тут і дійсно дихати було легше, він попрямував прямо в сторону озера.

По дорозі він зустрів жінку яка з маленькою дівчинкою перебігли йому мовчки дорогу, поспішаючи далі.

В небі гриміло, земля трусилась час від часу, щоб не впасти Кіту приходилось зупинятись, під такі поштовхи йти не можливо було, дорога була складною і через велику кількість дерев, які падали при кожному такому поштовху, деякі були просто величезні.

Невдовзі він натрапив на дерево з маленькими грушками, Кіт зрадів, йому поки було жаль трохи їсти сосиски, можливо прийдеться ділитись з Аліною, а перебити апетит грушками в самий раз, він назбирав скільки влізло в кишені і ішов далі . Рухався Кіт реально повільно, перешкоди у вигляді дерев приходилось обходити, та й коли чув якийсь шум, він старався сховатись, якась дивна шайка чоловіків ходили лісом, матюкаючись і шукаючи наживи, але минулось. В такий момент, коли кожен думає про самовиживання, не працюватимуть закони людяності, тому краще не зустрічати різних підозрілих людей.

Кіт прямував прямо, як він і планував до озера. Поглядаючи на телефон, сигнал відсутній, він вирішив спробувати набрати номер, замість гудків сильний тріскіт зазвучав, він випустив телефон з рук. Видимість все падала і падала, скоро мала наступити суща темрява.

Кіт розумів що скоріш за все, йому прийдеться зупинитись і заночувати, і що в нього є близько години, щоб знайти і облаштувати місце для ночівлі. Йому пригледілось збоку біля широкого дерева викопаний канал, притрушений листям, він підійшов ближче, оглянув, приліг на листя, так це було ідеальне місце, Кіт вигріб зайве листя і гілля з ями, потім почав обламувати більш товстіше гілля і починаючи від дерева закладати вверх своєї ями, потім він наломив гілля тонке з листям і заклав зверху свою конструкцію, отримавши укриття з дахом і все це не помітно збоку дороги. В цей момент він був радий, що не дарма дивився годинами в інтернеті відео про виживання у різних диких місцях, йому подобалось  читати, дивитись матеріал на таку тематику, також кілька разів він сам ходив в похід. Сьогодні ці навики як ніколи пригодились.