4

Через годину з'ясувалося інше. Ні, я не опинилася в країні зі своєї улюбленої історії про Алісу. Я просто познайомилася із собою з інших паралельних реальностей. Чи альтернативних?.. Ай, з доброго дива, все одно сенс один!

З'ясували ми це розмовами, точніше допитами про себе. Я і всі мої три відображення по черзі переоповідали моє життя. І як би це дивно і страхітливо не було, але я і кожне моє відображення розповідали правдиві та послідовні спогади про все моє життя, відчуття, страхи і мрії, і навіть ті, про які не знали жодна жива душа, крім мене...

Все було ідентичним до розповідей про сьогоднішній день.

— А я от ніяк не відреагувала, точніше не відповіла тому юнаку, який штовхнув мене плечем, — зізнається моє праве відображення. — Він ніби нічогенький. Мабуть, в нього просто день важким був.

— От тобі й на! Не мала баба клопоту, купила порося. Сподобався?!? — дивуюсь я з неприхованим осудженням. — А я нагримала на нього у відповідь.

— Ой, дівки, не знаю, як ви... тобто я... тобто... — розгубилася "Я" із жуйкою. — Ай трясця! Одним словом. Я взагалі поцапалася з цією Інною, адміністраторкою! Не думаю, що протримаюся тут більше тижня. Не хочу. Та й ця Інна натякала прозоро, мовляв, мені тут нічого ловити.

— Ну це ми ще подивимось! Не знаю, кому як і що, а от лапоньку Арсенчика, найвродливішого мого колегу, я планую спіймати в свої сіті. Вже й послідовність дій розписала на тиждень. Він не встоїть переді мною! Улов може виявитися відмінним, — крутить пасмо волосся біля скроні моє центральне відображення. — Ми б були гарною парою.

— Які ми... різні, — майже не дихаючи, промовляю, вкотре дивуючись, але вже спокійно, цій чудасії. — Отже, співбесіда, яка завершилась прийняттям на роботу, стала моментом, коли одна реальність роз... розчетверилася. І тепер ми маємо чотири лінії реальності. Чотири різні гілки варіацій життя... А щоб мене підняло і гепнуло! — завершую свій висновок улюбленим висловом своєї бабці.