Плани міняються.

Автомобіль рухався до мосту з шаленою швидкістю, відірвавшись від переслідувачів. Я залишився на позиції, як і було домовлено заздалегідь. Сили терпіти та мовчки спостерігати за її божевільним вчинком не було, однак ми мусили вирішити свої проблеми одним стрибком.

За кілька хвилин мені вдалося побачити два чорні ауді, що гналися за її краденим кабріолетом, наче гончі собаки за кроликом. Вони не могли спіймати Аню, яка буквально виросла за кермом і тому вміла круто водити машину. Вона не встигла розповісти про це в деталях, тому я виявився вражений.

Завдяки оптиці мені вдавалося слідкувати за їхніми перегонами. Приціл гвинтівки відкривав попереду картину, яка могла би позмагатися з найкращими голлівудськими бойовиками. Молода приваблива дівчина майстерно дрифтувала на крутих поворотах, втікаючи від просмерділих злочинцями автомобілів. Вони не зупинялися, заганяючи її у пастку.

Вилетівши на міст, вона додала газу. Кабріолет ледве не вибухнув від такого напруження. Бідолашну машину створювали не для перегонів, а тільки на випадок весільних церемоній, чи спокійних поїздок доглянутими дорогами. Однак переслідувачі все одно ледве встигали, незважаючи на те, що їхні машини мали набагато потужніші двигуни.

«Не встигне!» — я дивився у приціл і відганяв погане передчуття.

Подолавши половину мосту, Аня зменшила швидкість. Міст закрили на будівництво ще у вересні минулого року, після візиту президента. Ми знали це, тому й вибрали його для фінальної битви проти переслідувачів.

— Стрибай! — закричав я, коли кабріолет наблизився до барикад.

Однак вона виявилася набагато сміливішою, ніж здавалася раніше. Їй вдалося повторити неймовірної складності трюк та розвернути автомобіль за кілька метрів перед розібраною частиною конструкції.

Далі міст обривався.

Навпроти неслися ауді, але гарчання їхніх двигунів не могло змусити її змінити траєкторію. Аня розвернулася та спрямувала свій тендітний кабріолет їм назустріч, плануючи забрати з собою клятого Едуарда, ціль нашої вендети.

Підлий збоченець не наважився відпустити її. Він виявився просто одержимий нею, як і я після нашої першої зустрічі. Аня завжди здавалася йому слабкою жертвою, не здатною навіть поскаржитися. Однак їй вдалося переконати колишнього у протилежному. Таран і не таких переконає.

Водій першого ауді різко загальмував на початку мосту, не бажаючи летіти на божевільну, котра вирішила померти у голлівудському стилі. Однак водії двох інших виявилися набагато міцніші характерами. Вони не відвернули. За одним з бідолашних сидів розгніваний Едік і наказував йому прискоритися, волаючи низьким голосом, наче вередлива дитина.

План полягав зовсім в іншому. Я дивився у приціл і не міг зрозуміти, що змусило Аню змінити задуми в останній момент. Сцена почала нагадувати відвертий суїцид. Вона летіла стрімголов на ворога, не відвертаючи.

До зіткнення залишалося всього кілька секунд. Я налаштував зброю, щоб спробувати підстрелити водія першого автомобіля, але тоновані вікна та швидкість не дозволяли влучити у ціль; доводилося очікувати.

Я затамував подих, не бажаючи бачити її смерть, однак в останній момент водій ауді, на який вона націлилася, затиснув гальма і зупинився. Кабріолет прорвався до виїзду, але за кілька метрів його щось підкинуло та спрямувало у правий бік. Я зірвався з місця та спробував втрутитися.

Едуард вибіг з машини разом із охоронцями. Щоб помститися йому, мені залишалося тільки натиснути на гачок і всадити у покидька кулю. Але погляд різко розвернувся до падаючого з мосту кабріолета. Автомобіль виявився набагато швидшим за мій приціл і звалився у воду ще до того, коли я встиг простежити за ним. «Вона мусила вистрибнути до падіння!».

 Я перевів погляд на те місце, де кабріолет зустрівся з водою. Наче навмисне, переляканий Едуард з охоронцями  відкрили зверху вогонь по тонучій машині. Вони намагалися добити її за всяку ціну.

Настав час рятувати. Я відчував, що вона могла вціліти при падінні.

Кинувши гвинтівку у сторону, я стрибнув у воду та поплив до місця аварії. Життя однієї хорошої дівчини коштувало мільйонів життів злодіїв. Потрібно було терміново поспішати, не втрачаючи дорогоцінний час.

Мені вдалося подолати половину відстані, а тоді під мостом раптово щось так сильно бахнуло, що мене самого ледве не потопило.

Зірвався стовп води.

Головний поганець втратив контроль над ситуацією. Але я теж більше нічого не контролював. Просто плив до місця аварії та сподівався, що вона змогла вижити. Її життя було ціннішим за помсту.