Розділ 4

Зранку Аріна досить рано приїхала в офіс. Піднялася на свій поверх і сподівалася, що Терленького ще не буде на робочому місці, але… Прямуючи до свого нового кабінету, Аріна побачила Назара разом з Марічкою. Вони стояли біля автомату з кавою і щось дуже весело обговорювали. Побачивши дівчину, обоє замовкли і сухо привіталися. Аріна тільки мовчки кивнула головою і швидко зайшла в кабінет.

Ця сцена аж ніяк не підняла настрою дівчині. Навпаки дуже розлютила. Аріна не могла зрозуміти “чому?”

Вони з Назаром давно чужі, але щось глибоко в серці йокнуло і підступні ревнощі мало не вирвалися на поверхню, коли вона побачила його з Марічкою.

В кабінеті Аріна трохи випустила пару, але підійшовши до свого робочого столу дівчина отримала ще один шок.

На столі стояла кава і тюльпан-орігамі білого кольору.

Аріна відразу ніби повернулася на 5 років назад. Каву і тюльпан-орігамі це був їхній з Назаром таємний шифр. Якщо вони хотіли сказати один одному, що скучили, тюльпан був жовтого кольору, побажати гарного дня- помаранчевого, успіхів на нараді - зеленого, запрошення на романтичне побачення з продовженням - червоного, в якщо хтось накосячив і хотів перепросити, то білого.

Побачивши на столі, поруч з кавою білий тюльпан серце Аріни забилося сильніше. На мить їй здалося, що цих 5 років не було і вони з Назаром і досі разом. Та неприємний сміх Марічки, який долинув із-за дверей кабінету повернув дівчину до реальності. Аріна схопила паперовий стаканчик і жбурнула його у відро, ледь не розляпавши його вміст на себе. Дівчина хотіла зім’яти і орігамі, але в останню мить просто закинула її в стіл.

-Значить ти вирішив грати так? - пронеслося в голові у Аріни. - Подивимося, хто кого переграє.

Аріна поправляє зачіску і макіяж, перевіряє, чи не заляпалася кавою, коли викидала у смітник і рушила до дверей кабінету.

Вийшовши з нього, попрямувала до автомату з напоями, де і досі стояла солодка парочка.

-Доброго ранку, колеги! - з милою посмішкою на обличчі, привіталася Аріна.

-Доброго ранку, Арішо!- защебитала своїм писклявим голосом Марія.

-Доброго ранку! - трохи зніяковіло привітався Назар.

-Дозвольте, я вас трохи потурбую. Хочу собі чаю зробити. - м'яко продовжила Аріна.

- Так, так, звичайно. - співала солодко Марія.

-А що після кави захотілося чайку? - з подивом запитав Назар.

-Та, ні. Я кави вже декілька років не п’ю, тільки чай. Корисніше для здоров'я. - твердо відповіла Аріна і кинула зверхній погляд на Назара.

Аріна була задоволена собою, бо та гамма почуттів і емоцій, які завирували на обличчі у Назара, говорили більше, ніж будь -які слова.

-Правильно, Аріша. Здоров'я треба берегти! - не замовкла Марія.

Їй було і невтямки, що вона є свідком німої сварки давніх коханців.

Аріна задоволена собою і реакцією Назара, попрямувала назад у свій кабінет, на останок кинувши через плече:

-Колеги, робочий день вже давно почався. Проєкт сам себе не зробить! Залиште розмови до обідньої перерви!

Зачинивши двері свого кабінету, дівчина трохи пожалкував про останню фразу, вона видавалася досить ревнивою. Та Аріна сподівалася, що Назар і досі трохи під враженням її відмови від кави, що не помітить цього. А про Марічку Аріна взагалі не думала. Марія рідко користувалася розумом, в поруч  з красивими чоловіками,  так тим більш. Тому навряд чи буде вишукувати в словах Аріни якісь підводні камені.