Розділ 3

Ввечері Аріна вирішила відсвяткувати своє призначення з найближчою подругою Марго. Дівчата дружать ще з часів школи і завжди підтримують одна одну, як то кажуть і в горі, і в радості. Марго знає всі перепетії, що відбувалися з Аріною після розриву з Назаром. І зараз, крім святкування, дівчині цікаво почути думку подруги з приводу повернення колишнього.

-О, привіт, подруго! Маєш шикарний вигляд, як і подобає великому начальнику. - трохи потролила подругу Марго.

-Дякую, за комплімент. Ти маєш не менш чудовий вигляд. Хоча, ти завжди шикарно виглядаєш. - відповіла Аріна.

-Ну, розповідай, як все пройшло? - з шаленою цікавістю продовжила Марго.

-Все пройшло просто чудово і призначення, і знайомство з новим проєктом, якби не одне але…

-Мала зарплата? -Хмикнула Марго.

-Краще б так… Назар тут. І ми будемо працювати разом над цим проєктом…

Марго, аж подавилася салатом, почувши відповідь подруги.

-Як? Чого? Звідки?

-В мене були ті самі питання. Його наші біг боси навмисно переманили з американської компанії, щоб просунути наш міжнародний проєкт. - розгублено відповіла Аріна.

-А твої біг боси знають про вас?

-Ні! Тьху ти, нащо це їм. Ніхто не знає. Ми вдали, що не знайомі.

-О! Як великодушно, з боку пана Терлецького. Ну значить, він не планує посягати на тебе, окрім робочих питань. Добре.

-Е… не впевнена… - якось зам’явшись відповіла Аріна.

-Не зрозуміла?

-Спочатку, я теж подумала, що він все залишив у минулому, але після нашої розмови тет-а-тет… якісь дивні відчуття.

-Що ти маєш на увазі? Він почав до тебе клеїтися? От, зараз, після всього, що він зробив. - зі злобою в голосі заявила подруга.

-Ну, не те, щоб клеївся. Але деякі його фрази, тон, погляд були досить двозначні і … він знов почав називати мене Ліркою.

-Ой, ні, ні… подруго. Сподіваюся, що ти поставила його на місце?

-Так… але…

-Стоп, Аріно, мені зовсім не подобається цей твій тон і погляд. Що значить “Але”? Ти, що вирішила, прийняти гада назад? Після всього? Ти пам'ятаєш, як довго ми всі тебе витягували з тої прірви, куди ти впала, після вашого розриву? Тобі мало? Хочеш ще?

За що Аріна любила Марго, так це за те, що вона завжди говорила правду. Всім. Марго ніколи не лізла за словом в карман. Когось така прямолінійність могла відлякати чи відвернути, але Аріна це завжди цінувала в подрузі. І в багатьох випадках це давало змогу тверезо подивитися на речі. От і зараз Марго висловила те, що і так було зрозуміло.

-Ні, не хочу. І я не готова його прийняти назад. Просто… вся ця ситуація трохи вибила мене з колії. - спробувала виправдатися Аріна, хоча розуміла, що десь вона таки лукавить.

-Знаю я тебе. Але запам'ятай, якщо твій Терлецький знову спробує тебе образити, я його вб'ю. А потім і тебе!

-Ого! А мене за що? - спробувала перевести в жарт слова подруги Аріна.

-За те, що піддалася спокусі знов! - фиркнула Марго.

-Добре, я йому передам. Думаю після такого, він не захоче до мене навіть підходити і по робочим питанням, буде передавати все через помічників, від гріха подалі. - розсміявся Аріна.

-Смійся, смійся. Я тебе і його попередила.

Решту вечора дівчата таки вирішили присвятити першочерговій справі зустрічі, в саме святкування підвищення Аріни.