Розділ 2

Аріна разом із Златою зайшли до конференцзалу, де на них уже чекали всі члени Ради директорів. Раптом серед натовпу чоловіків Аріна побачила знайому постать.

Серце Аріни на мить зупинилась. Невже це він? Не може цього бути. В цей момент чоловіки розвернулися і побачили дівчат.

- О, Аріно, тільки на вас і чекали. Раді вас бачити! - сказав гендиректор, пан Корожко.

Поруч з гендиректором стояв він, Назар Терлецький. Той, хто  5 років тому розбив їй серце.

Аріна ледь втримала рівновагу, ноги стали ватні, голова пішла обертом, серце просто шалено стукало. Це якийсь злий жарт? Чому зараз? Чому знову він? Коли життя знову почало налагоджуватися, коли, нарешті, викинула його зі свого життя, коли знову відчула смак до життя…

Аріна стояла, як вкопана, біла, як стіна. В голові туман, жодної здорової думки.

-Аріночко, ну що ви там стоїте, проходьте, чекаємо тільки на вас. - знову з посмішкою повідомив пан Корожко.

Злата легенько штовхнула Аріну і тихенько запитала:

-Агов, подруго, ти чого? Тебе всі чекають? Все ок?

Аріна спробувала опанувати себе і не дати Терлецькому знову зіпсувати своє життя.

-Все ок. - спробувала видавити з себе Аріна і натягнувши посмішку на обличчя, рушила до столу.

-Ну раз всі вже зібралися, можемо починати. - висловився гендиректор.

Аріна спіймала на собі погляд Назара, але спробувала не дивитися в його бік.

-Отже, ви всі знаєте, що наш холдинг збирається вийти на міжнародний рівень. Це досить довгий і складний процес, але ми сподіваємося, що у нас все вийде. І щоб якось покращити наші шанси, було прийнято рішення про втілення міжнародного проекту. Для цього ми переманили з однієї досить поважної американської компанії пана Назара Терлецького. А з нашого боку проєктом буде займатися новий начальник піар-відділу пані Аріна Левська.

Поки гендиректор розпинався про новий проєкт і який він важливий для холдингу, Аріна намагалася взяти себе в руки, не дати Назару побачити своє збентеження від його появи. Усвідомлення того, що їм доведеться працювати разом і чи не 24 години на добу знову бути поруч розривало Аріну з середини. Під час довгої промови генерального дівчина лише раз крадькома кинула погляд на Терлецького і на її подив, чоловік випромінював спокій і впевненість. Хоча ці риси завжди подобалися Аріні в ньому.

Під час наради і всіх формальностей ні Назар, ні Аріна не показали присутнім жодного натяку на своє знайомство. Цей факт спочатку збентежив дівчину, але потім їй здалося, що так навіть краще і подумки, навіть, подякувала Назару, що не вказав їх.

Після наради Аріна пішла освоювати свій новий кабінет, про який вона так довго мріяла і наполегливо працювала. Весь піар-відділ був дуже радий новій керівниці, окрім Марічки. Адже вона була впевнена, що посада її. Але щось пішло не так…

Аріну не хвилювало те, що Марічка могла саботувати її, як керівницю. За ці роки дівчина навчилася справлятися і ставити на місце таких вискочок.

Зараз Аріну більше хвилювала зовсім інша людина.

Назар Терлецький, її колишній наречений, який проміняв її і їх стосунки на перспективне стажування в роботу в одній американський компанії. П'ять років тому вони будували стосунки, планували одружитися і обговорювали, що на стажування спробують поїхати через рік уже разом. Але за пару місяців до весілля Назар полетів на стажування сам, нічого не пояснивши Аріні.

Весілля було скасовано. Аріна залишилася сама з розбитим серцем, ще й з роботи довелося піти, бо не змогла більше там працювати. Дівчині довелося збирати себе заново по частинкам. Але Аріні це вдалося. Вона змогла знову віднайти сенс і смак до життя.

За ці роки Аріна навчилася справлятися з усім сама і досягати усього, чого хотіла.

І ось зараз, коли збулася її мрія про керівну посаду, в її життя знову повернувся Назар. Навіщо?

Поки дівчина намагалася знайти відповідь на це питання, в двері кабінету хтось постукав.

-Так, прошу, заходьте. - відповіла Аріна і спробувала відволіктися від думок  та повернутися в реальність. Це її перший день на посаді і вона не дасть Терлецькому знову все зіпсувати.

Двері кабінету відкрилися і на порозі з'явився він.

-Привіт. Можна? - трохи з обережністю запитав Назар.

Аріна не очікувала так скоро знову побачити колишнього, але… врешті-решт, їм разом працювати над спільним великим проєктом. Тому доведеться брати себе в руки і бути милою та привітною. Вона професіонал і особисте, болісне минуле, не має стати цьому на заваді.

-Привіт. Так прошу заходь. - максимально люб'язно і з легкою посмішкою відповіла Аріна.

-Радий тебе бачити. Правда не очікував, але дуже радий. - з посмішкою сказав Назар, віддаючись навпроти дівчини.

Аріна ледь стрималася, щоб не зарядити в чоловіка те, що було під рукою.

-Бачте не очікував він - подумки процитувала Аріна.

-Якщо чесно, я теж не очікувала тебе тут побачити! - відповіла Аріна вслух.

-Ти не рада? - лукаво запитав чоловік.