Опівнічні та інші поезії

Послання до себе

Телефони, ноутбуки замінили різко

Нам родину та людину близьку.

Час життя свій віддаємо, 

Й дорікаєм різко 

Що нікому ми не треба

Що всі егоїсти

 

Як же можем повернути 

ми любов та шану?

Відкладаймо ноутбуки й

 подивімось в очі сонцесяйні

Пригадаймо що ми повтрачали.

 

Ясні очі, посмішки дитячі, 

миті звершень неповторні

 та липкі обійми. 

Сонне сопіння рідної пари

Розмова про день, ніжні обійми. 

 

Ковзькі поцілунки за розділену мить

Легкі обійми радості

І очі ті не заздрісні

Танці веселі, пісні запальні, 

Фільми хвилюючі, істини прості.

 

Прогулянки бадьорості, 

Сонні вітання, перші за день обіймання.

Погляд від ґаджету ти відведи, 

чим зараз займаються в родині твоїй? 

Чи ти ще в ній?

Чи втратив все?

Життя мине - не здоженеш.

 

Зараз живи

Проникни у мить

Відчуй тіло своє

Звуки світу почуй

Птахи співають? Чи тиша стоїть?

Дрон ворожий десь пролетить. 

 

Люди важливі, 

В життя повертайсь.

Кожен твій крок то вже шлях по стезі.

Торує кожен свій ...

 

                                             22.12.2023




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше