— Шо, ніщенка. Ше місяць і я буду вільний від такої нікчеми, як ти, — зареготав Антон, виходячи на двір.
Оксана жадібно хапала повітря ротом, намагаючись не розплакатись. Образа глибоко засіла у серці, образа на себе, що за роки так і не змогла зрозуміти, справжню сутність чоловіка, або просто не хотіла.
Майже зірвавши із себе сукню, Оксана так і залишившись у спідній білизні, сіла за ноутбук. Відкрила особистий кабінет, куди приходили завдання від агентства (сьогодні там було пусто), тоді дівчина відключила чат-бота, що відправляв листи з пропозицією познайомитись чоловікам на сайті Love.club у її відсутність, і прийнялась сама писати їх. Вона намагалась щось вигадувати, писати цікаві нестандартні повідомлення, щоб хоч якось розслабитись. Уявляла, що це вона від свого імені знайомиться з усіма цими закордонними красенями, щоб помститися чоловікові. Проте це мало допомагало. А ще й чоловік на якого вона чекала, онлайн не з'являвся.
Тихе "плюм" в динаміку ноутбука сповістило дівчину, що Андре Фальконе з'явився онлайн. Оксана ще після першого листа, додала його в білий список, що постійно сповіщало дівчині про будь-яку його активність на сайті. Цей чоловік найбільше зацікавив її... Ні, не так. Цей чоловік повинен дуже зацікавити клієнтку Corcond, від імені якої Оксана переписується. Кожне його повідомлення було насичене підтримкою та розумінням. Всього за тиждень вони дізнались усе один про одного. А у випадку Оксани — вона дізналась усе про нього, а він дізнався усе про Ольгу. Хоча багато в чому смаки Андре та Ольги не збігалися, але Оксана не припиняла з ним переписуватись, упевнюючи себе, що протилежності притягуються. Хоча насправді, їй просто було приємно читати його листи, вона ніби знайшла споріднену душу. Усе що любила вона, подобалось йому: книги, фільми, музика. Хоча, на жаль, про це чоловік ніколи не дізнається.
Оксана зібралась з думками та написала: «Смак полуниці неперевершений, ніяка полинь не згірчить його». Натиснула «Відправити» та вкусила чергову ягоду (вона виконала дану собі обіцянку).
На екрані з'явилось кілька задоволених емодзі та повідомлення: «Andre Falcone пише… (на PC)».
«Як же мені хочеться смакувати полуницею разом з тобою.»
Серце шалено заторохкотіло, але весь приємний момент обірвав дзвінок телефону. Оксані навіть захотілось відкинути ґаджет геть від себе, але напис «HR-менеджер» змусив підняти слухавку.
— Вітаю, Оксано Олегівно! Ви молодець! Я бачу, що один з кавалерів готовий до серйозних відносин. — Хоча в агентстві говорили, що дівчина особисто вестиме листування, але вона підозрювала, що вся її активність з облікового запису клієнтки відстежується..
— Це повідомлення ще нічого конкретного не означає, — запротестувала Оксана.
— Нам важлива будь-яка можливість. Вам потрібно продовжувати листування у такому ж річищі, та ненав’язливо довести до того, щоб він запросив Ольгу до себе в Америку, — продовжувала жінка.
— А ви впевнені, що Ольга захоче цього? Вона хоча б бачила його фото?
— Оксано Олегівно, вас це не повинно цікавити. Ви завдання зрозуміли?
— Зрозуміла, — понуро відповіла дівчина. — Бувайте.
— Ще один момент. Коли клієнт запросить до себе, попросіть перерахувати п’ять тисяч євро на квиток..
— Що?! — обурилась Оксана. — По-перше, чи не дорогий квиток вийде? По-друге, наскільки мені відома біографія клієнтки, вона дуже багата жінка. Це вже стає схожим на шахрайство.
— Дівчино, не забувайся, ти в нас на роботі, — голос різко змінився, і менеджер перейшла на «ТИ». — Тебе не повинно це цікавити. Роби свою роботу. Чи тобі гроші не потрібні?
— Такі — не потрібні. Я цього не робитиму! — твердо відповіла Оксана та натиснула значок з червоною трубкою на смартфоні.
Дівчина сіла за ноутбук, щоб про все написати Андре. Але замість звичного інтерфейсу сайту на весь екран висвітився напис: «Зв'язок з сервером відсутній». Дівчина перевела погляд на маршрутизатор — він працював у звичному режимі.
Вона перезавантажила сторінку, і їй запропонувало ввести логін та пароль. Скопіювавши надісланий раніше менеджером потрібні дані, натиснула кнопку «Вхід». Але вискочило сповіщення: «Логін та/чи пароль введено невірно». Повторивши свої дії знову, дівчина отримала таку ж відповідь. Спроба зайти на сайт з телефона теж виявилась марна.
— Заблокували, — видихнула дівчина.
Ніч уже огортала землю, тому дівчина вирішила, що розумно буде все обдумати, і вранці, зі свіжою головою, вирішити, що ж робити далі. Ту ніч Оксана заснула з важким серцем, але з чистою совістю.
Сонячні промені розбудили дівчину, попоравшись зі своїм маленьким господарством, Оксана вирішила зареєструватись особисто на Love.club та пояснити усе Андре. Увела всі необхідні дані, залишилось прикріпити світлину, і реєстрація буде завершена, Пошукавши у ноутбуці свої фото, вона так і не знайшла відповідної, усі її світлини були в парі з Антоном. Промайнула думка зробити фото, але глянувши у дзеркало та побачивши у зображенні змарнілу жінку, що почала виглядати старше своїх років, передумала. Оксана закрила ноутбук та відставила від себе.
— Йому сподобалась довгонога бізнеследі Ольга, а не миршавенька Оксана з маленького містечка, промовила дівчина своєму зображенню. — Шкода, але нехай розбираються самі.
#3403 в Сучасна проза
#9673 в Любовні романи
#2343 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 13.07.2021