Розділ 1: Академія, іспити й несподіванки

УВАГА! Твір розміщено лише на платформі Букнет! Всі намагання привласнити, скопіювати та розмістити твір за межами букнет забороняються автором особисто! У разі порушення моєї вимоги, вживатимуться заходи щодо порушників та крадіїв!
•~•~●~•~•

Серце Сенді калатало так сильно, що, здавалося, його стукіт відлунював від високих мармурових колон Залу Випробувань. Вона нервово смикала край своєї академічної мантії і подумки благала всі стихії Деріону, щоб її коліна перестали так зрадницьки тремтіти.

Зал Випробувань зазвичай навіював трепет на всіх першокурсників, але для випускників він ставав справжнім нічним жахом. Величезний купол над головою світився глибоким синім кольором, а під стелею повільно кружляли голограми різних світів.

Посеред зали, за масивним напівкруглим столом, сиділи три найсуворіші екзаменатори Академії Вищої Магії.

— Сенді Авелін, — пролунав глибокий, відлунюючий голос магістра Оріона. — Крок уперед, будь ласка.

Сенді зробила три невпевнені кроки і зупинилася на золотій печатці, викарбуваній на підлозі.

— Твоя теорія магічних потоків — бездоганна, — почала професорка Мірабель, лагідно всміхаючись крізь свої окуляри-половинки. — Твої викладачі в один голос кажуть, що у тебе рідкісний дар — неймовірно добре, чуйне серце. Ти завжди намагаєшся допомогти кожному ельфу, гному чи навіть шкідливому садовому піксі.

— Саме тому, — продовжив магістр Оріон, спершись підборіддям на зчеплені в замок пальці, — для твого фінального практичного випробування ми обрали особливе місце. Ти вирушаєш на Землю.

— На... Землю? — Сенді кліпнула довгими віями. — Туди, де люди вірять, що магія — це просто фокуси з кроликами та капелюхами? Але ж там зовсім інша енергетична сітка!

— Саме так, люба, — кивнула Мірабель. — І тут криється головна складність. На Землі ти не матимеш своєї звичної сили. Твоя природна магія Деріону там просто не здатна розгорнутися. Ти не зможеш левітувати, закликати вогонь чи читати думки силою розуму.

Сенді відчула, як у роті пересохло.

— То як же я тоді складатиму іспит? Проситиму силою переконання?

Магістр Оріон ледь помітно посміхнувся і дістав з оксамитової коробочки тонку, витончену паличку зі сріблястого металу, на кінці якої мерехтіла маленька, схожа на зірку, кристалічна сполука.

— Тобі видадуть це. Чарівна паличка-фокусувальник. Вона накопичуватиме крихти тамтешньої енергії та перетворюватиме їх на найпростіші заклинання. Трохи іскор, трохи перетворень, зміна форми предметів на короткий час. Цього має вистачити для твого завдання.

Сенді обережно взяла паличку. Та виявилася дивно теплою і приємно лягла в долоню.

— Добре... А в чому полягає саме завдання? Мені треба врятувати королівство?

— Майже, — зітхнула професорка Мірабель. — Тобі потрібно влаштувати особисте життя одного молодого і дуже впертого земного аристократа. Він закоханий у чарівну дівчину, і вона відповідає йому взаємністю. Здавалося б, усе просто? Але ні. Кожного разу, коли вони намагаються бути разом, стається якась дурня. То сестра дівчини будує підступи, то якісь дурні соціальні умовності заважають, то просто збіг обставин руйнує їхні зустрічі. Вони буквально не можуть дійти до вівтаря.

— Тобто... я маю стати чимось на кшталт любовної помічниці? — здивувалася Сенді.

— Можеш називати це так. Феєю-хрещеною — підсумував Оріон. — Твоя мета — зробити так, щоб вони одружилися. Як тільки вони скажуть одне одному «так» перед священиком чи законом — твій іспит складено, і ти повернешся додому дипломованим магом. Пам’ятай: діяти треба обережно. Люди не повинні панікувати від твоєї магії.

Сенді глибоко вдихнула, стиснула паличку міцніше і впевнено кивнула. На її обличчі з'явилася рішуча посмішка.

— Я зроблю це. Вони обов'язково будуть разом!

— Чудово, — Мірабель змахнула рукою, і посеред зали закрутилася золотава вирва порталу. — Тоді не гай часу. Твоя перша зупинка — околиці одного дуже мальовничого, але дуже заплутаного земного маєтку. Щасти, Сенді!

Дівчина зробила крок назустріч невідомому, і золоте сяйво порталу миттєво поглинуло її.