Розділ 31. Новий план. Томас.

Томас

Потрібно бути обережнішим. Я занадто розслабився, довірившись іншим і Фіона все зрозуміла. Тепер потрібно на деякий час затаїтися і дати це завдання комусь так. 

Або ж усе ж покластися на хьона, який тепер виконував роль її охоронця. 

Уся ця операція дратувала. Одна справа робити це через Ші Йона, який тоді ще був цілковитим незнайомцем і ми не розуміли чого від нього очікувати. Зовсім інша це людина, яку ми чудово знаємо і найгірше Мун Є На, якщо вже вирішила щось ні перед чим не зупиниться поки не досягне поставленої цілі. 

Минулого разу вона хотіла розсварити мене і Фін, але не вийшло, наша дружба завжди була надто міцною. 

То ж тепер ми кинули усі сили на те, щоб дістати її і змусити нарешті відповісти за все, що вона встигнула зробити. 

– Моррейн, про що думаєш? – поцікавився Ші Йон, сівши поруч і простягнувши каву. 

– Дякую, хьоне, якраз те що треба, – усміхнувся я, підвівши погляд на небо. 

Зараз я саме сидів в парку біля гуртожитків у якому в нас зазвичай була фізкультура чи практичні, які потрібно було проводити на вулиці. 

– Можна тебе дещо запитати? – обернувся до нього з серйозним поглядом. 

Він з очікуванням глянув на мене. 

– Твої колишні не випадкові люди, так? 

– Усі крім Фіони, але як ти зрозумів? – цього разу в його очах промайнуло зацікавлення і повага. 

– Це не так і складно. Більшість з них…– зробив паузу, підбираючи слова, – незвичайні люди. 

Лисиця. Я одна після цього подумала от про щось зовсім не те. 

Асін. Це не те про що ти думаєш. 

Еліс і Тесс. Кримінал? 

Асін. У вас щось в голові крім цього є? 

Асін. Хоча про що я сама ж фанатка кримінальних історій. 

Він задумливо знизав плечима. 

– Ну можна й так сказати.

– Отже, через що ти пішов на те, щоб зустрічатися з такою як Мун Є На? – задав я наступне питання, зробивши ковток кави. 

І звідки він знав, яку саме замовляти…а точно ми ж разом були в Кореї. Приємно, що він запам'ятав щось таке незначне. 

– Я не знав, що вона настільки шизоїдна, причина була в іншому, – чесно зізнався він. 

Після чого довго нічого не говорив. Ми випили каву, встигнув почати крапати дощ, вийти сонце і знову початися і закінчитися дощ. 

Я зрадів, що завжди вдягаю худі і в них є капюшон. Бо з цією погодою повіситися можна. 

Нарешті Ші Йон зваживши усе простягнув мені документи у папці. Здивовано подивився на нього, але мовчки прийняв папери, здогадуючись, що саме. 

Дістав папери і зацікавлено проглянув а тоді на мить вражено завмер. Пазл склався. Ось те чого мені від самого початку не вистачало. А ще стало одразу зрозуміло чому він так довго думав чи віддавати їх. 

– Камзамніда Хьоне. 

Я дістав перекладач і записав одне речення після чого спробував його прочитати. Потім подумки махнув на те рукою і сказав перше, щоб могло передати це дуже нам допоможе.  

– Іґе урієґе чонмаль таске іссойо, – сказав щиро, і був певен, що в кінці напартачив. 

– Передостаннє було японською, – усміхнувся він, – навіть не здогадувався, що ти її знаєш. 

Я відвів погляд. Це було потрібно для роботи, тож довелося постаратися аби вивчити.

– Китайську також і твою теж, але менше, – якщо вже така тема пішла, то чому б не згадати. 

Він подивився на мене абсолютно інакше. Наче уперше побачив мою справжню особистість. Для мене ж звичнішим був той образ у який всі вірили. Чомусь ніколи не хотілося аби інші знали мої сильні сторони. 

– То ти мінімум пять мов знаєш? – запитав він. 

Я подумки підрахував і похитав головою. 

– Близько десяти, якщо рахувати ті у яких я вчив лише найпотрібніш фрази. 

Боже і як розмова дійшла до такого. 

– Я програв, – сказав Ші Йон без злості, – ти значно цікавіша людина, ніж здаєшся на перший погляд і я б точно не хотів бути твоїм ворогом. 

Я подивився на нього з образою. 

– А ще ви надзвичайно схожі на Фіону ссі, – додав він. 

Цього разу я важко зітхнув. Ну ось, а вже хотів порадіти, що він відволік мене від роздумів про неї. Та тепер, коли я дізнався всю правду про неї, завдання ставало небезпечнішим для всіх. 

– Якщо ти мій друг, то не станеш ворогом за жодних обставин, – відповів з усмішкою і підвівся з місця, – ходімо, хьон нас чекає нарада. 

Він кивнув підвівшись з місця і поспішив за мною. 

– І все ж ти б залишився моїм другом навіть, якби я був справді жахливою людиною. 

Я не відповів нічого. Просто тому, що питання навіть не потребувало моєї відповіді, настільки очевидною вона була. 

Тесс. Ні фрагментару не очевидна. Це він має на увазі, що так залишиться, чи ні і Ші Йону треба буде втекти на іншу планету в самому кінці кола паралелей. 

Лисиця. Ставлю на другий. 

Еліс. Третій, але у мене думок немає. 

Асін. Тобто інформація про цю як її вас вже не цікавить…

Тесс. Ну це ми можливо взнаємо у наступному розділі. 

Лисиця і Еліс. Твої читачі не факт – наші під питанням.