Розділ 29. Вибір зроблено

Томас 

Ми одразу перенеслися назад в Академію, наче навіть не покидали її. Нас одразу зустріли наші і майже в усіх з них був невдоволений вираз обличчя. 

І справді ми всіх обманули. 

– То ось чому ви сказали, що розраховуєте на мене сонбенім, – сказала Флав. 

– Ви чудово впоралися з дорученням, агассі, – усміхнувся Ші Йон. 

– Сувеніри, хоч привезли, – додала вона, на що ми кивнули. 

Вони ж ще не знають, що з нами в 2027 році вийде дорама. Але про це потрібно буде розповісти пізніше зараз вони за це нас проклянуть. А Ші Йону прийдеться працювати кастинг менеджером чи як вони називаються на пів ставки. 

– Термінова нарада, – сказав я, привернувши увагу інших, – нам потрібно обговорити твій захист від Мун Є Ни – Фін, – вона кивнула неохоче, хоч і розуміла, що це необхідно. 

Ми розмістилися в аудиторії. 

Тільки зараз зрозумів, що ця нарада перша на якій були всі. 

– Я можу бути поруч з вами, – сказав Ші Йон просто. 

– Я можу переїхати до тебе, – додала Брігель, а потім обернулася до насупленого Реджі, – але я в додатку з котом. 

– Тоді це можу зробити я, сестро, – неочікувано підключилася навіть Дельфі. 

– Ми всі будемо разом на парах.

– Я буду слідкувати за камерами, щоб ви не перетнулися, – навіть Селестра не залишилася осторонь. 

– Ми ж ствоимо ілюзії, – завершили Кора і Сіетл. 

– Та не обовязково аж настільки.

Сама ж Фіона здається була повністю збита з пантелику, а це я ще навіть не додав про те, що нам потрібно буде слідкувати за нею. Завдання переставало бути легким. 

І ще краще я розумів, що банальні фрази на кшталт це ж заради твого блага тут не пройдуть. 

Тож тепер залишалося два варіанти сказати Фін усе як є, чи робити все за її спиною через що вона нас потім зненавидить. 

А потім я про дещо згадав. 

Томас. Вибачте авторки а ви могли б відмінити свої голоси. 

Тесс. Без проблем, але потім ти ж пошкодуєш. 

Томас. Так, я знаю.

Тесс. Тоді навіщо робити те про що пошкодуєш, навіть знаючи, що це неправильно. 

Томас. Бо врешті решт це виявиться єдиним правильним вибором. 

– У будь якому випадку старайся не залишатися насамоті, – відповів насамкінець, наче завершуючи цю розмову, а тоді кивнув Ші Йону і переслав телепатичне, – хьон вибач, але міг би ти вивести Фін. 

Він наче й не почув подивився на мене з якимось холодним викликом. 

“Це й нас стосується, чи боїшся розкрити роботу Операції” 

“Маєте рацію” 

Я мав здатися. Мені не хотілося аби Фін бачила мене якось інакше, аніж зазвичай, але що поробиш. 

Сплеснув в долоні і всі підвели погляди до мене. 

– А тепер переходимо до значно важливішої частини, нам потрібно знайти спосіб знешкодити ціль, – зараз мій тон звучав зовсім інакше, а я був як завжди зібраним і серйозним, коли справа стосувалася завдань. 

От тільки, тепер мені навіть не потрібно було щось говорити аби всі знали, що їм потрібно робити. Лише тепер варто зважати, на те, що це не просто.