Розділ 24.1. Тільки Фіони не вистачало.

Томас 

Відчув як мене огортає радість і азарт, коли йшов коридором до потрібної кімнати. 

Флав і Ші Йон пішли слідом, бо нам все одно потрібно було в один і той самий бік. 

Лисиця. Тут тільки Фіони не вистачає. 

Тесс. Ну це ще буде, тільки без Ші Йона. 

Асін. Чому нам так подобається персонаж який з'явився для однієї книги. 

Еліс. Бо вони запамятовуються навіть більше,  ніж ті, хто до кінця нікуди не дінеться і буде миготіти навіть фоном. 

Головне аби нас Фін не побачила, інакше влаштує справжній допит. Прочинивши двері ми опинилися всередині напівтемного приміщення. І потрібен був деякий час аби звикнути до іншого освітлення. 

Я впав на вільне крісло і почекав поки усі інші прийдуть. 

План я так і не придумав, бо уявлення не мав що робити? 

– На порядку денному – справи Фіони і випуску 23, – почала Брі, тоном, який у неї досі інколи був після того як вона була деякий час суддею. 

Хоча вона навіть отримала ліцензію і справді може працювати за цією професією у будь якій реальності. 

– Нам прийшли повідомлення, – сказали Сіетл і Кора. 

– Тільки ви як вийдете чи вам нормально? – поцікавилася вона в Ші Йона навіть без звичної іронії. 

Він кивнув з байдужістю. Зараз, коли він не старався прикидатися часто проявлялися його справжні емоції. 

– І чого вона голосове прислала, – обурилася Кора, яка мабуть не вікривала ще, для збереження інтриги, а коли ввімкнула наші очі полізли на лоба. 

Скільки матів і їх замінників за один раз я мабуть ще ні разу не чув. А ще там точно безліч разів прозвучало мерзотник, навіть психопат і коротше, що на її думку наш Ші Йон ще той покидьок. 

– Ви її що пограбували? – запитала вона щойно повідомлення завершилося. 

– Це Мун Є На? – перепитав Ші Йон з настороженістю. 

Вона кивнула і подивилася на нього з очікуванням і обережністю. 

– А та божевільна сталкерка, – видихнув він, – передай їй що я думаю про неї так само, а і знаєте жінок бити не можна, але мені щиро хотілося штовхнути її хоча б під велосипед і аби на неї щось гепнулося, – сказав він і хоч це звучало не емоційно у кожному слові можна було зрозуміти все. 

Ми на деякий час замовкнули. Що ж є такі колишні про яких краще забути як страшний сон. Мені теж колись так не пощастило, ось тому я тоді й утік в село, де й зустрів Фіону. 

Тесс. Він не з України, але в нього були бабуся і дідусь в Закарпатті. Або коли потрібно якось пояснити з якого дива вони друзі дитинства, коли виросли в різних країнах. 

– А в тебе Сіетле? 

– Та порівняно з Кори, взагалі адекватна людина, – сказав з усмішкою і показав повідомлення. 

“Не знаю, хто він насправді, але здається у нього не найкращі обставини. А ще здається мені відома його найбільша таємниця, але я не певна чи про це можна розповідати. 

Загалом він дуже хороша людина і я щаслива, що зустріла його, але не забувайте про останній день. Ніколи.” 

Ші Йон помітно спохмурнів, але пояснювати щось навідріз відмовився, лише підтвердив слова. 

А тоді підвівся з місця і направився до виходу. 

– Ви вже йдете? – поцікавилися Сіетл і Реджі. 

– Так, гадаю мені більше немає що тут робити. Як визначитися з планом повідомте заздалегідь, щоб я знав як діяти. Анньйон, – і помахавши рукою зачинив за собою двері. 

Я вже хотів зупинити його, але Брі зупинила мене. 

– Не потрібно. Ші Йон сонбе сам так вирішив, отже вважає за потрібне, – усміхнулася вона а тоді тихо додала, – хоча шкода, я хотіла йому дещо повідомити стосовно 23 випуску. 

Я подивився на неї здивовано. То чому вона ще тут, на її місці вже б пішов до нього. А хоча ніщо не заважає зустрітися пізніше. 

Зараз важливіше було обговорити, що все ж робити далі. 

Зараз потрібно прийняти найважливіше рішення, бо тепер було зовсім незрозуміло як діяти. Операція, яка була створена, щоб врятувати Фіону від Ші Йона тепер починала втрачати свій сенс. 

Але не повністю. 

Що за таємницю вона приховує і останній день…чому вона згадала саме його. 

Він розповів, хто він такий цілком і повністю, але так і не пояснив головного, навіщо йому було зустрічатися з цими дівчатами. От чесно, у мене навіть думки не виникало. 

– Для початку Сіетл і Кора перевірте, що вона сказала. 

– Ми зустрінемося з нею найближчим часом, – запевнили вони. 

– Сел, Дельфі, Арвін, Брі і Реджі – постарайтеся вже якось скооперуватися і дізнатися про його минуле тут, адже він його не памятає, – сказав я сумніваючись у своїх словах. 

Це була найгірша команда, яку можна зібрати. Колишня і нинішня, дві парочки з невизначеними стосунками і сестри, які також не ясно чи помирилися. Але, саме вони найкраще розуміли увесь цей шермінг. 

– Ми зробимо це, – на диво вони не сперечалися і не висували жодних претензій. 

– Чудово, – полегшено зітхнув я, повністю видавши свої страхи, – тоді ті, хто залишилися зі мною включно, – маємо слідкувати за цими двома. 

Брі і Дельфі перезирнулися здивовано. А тоді вирішивши, хто з них заговорить перший запитали. 

– Ти плануєш перейти до якихось більш рішучих дій, – поцікавилася усе ж Дельфі. 

Я знизав плечима і як завжди запропонував голосування. Так значно легше було все вирішити при тому чесно. 

Усі знайшли листок і ручку і почали писати відповіді. Тут не було столів, тому було незручно, але якщо хочеш щось зробити – спосіб знайдеться. Наприклад покласти листок на книгу, сперти об стіну чи крісло. 

То ж тепер, коли усі написали я почав збирати відповіді, і коли вже збирався підрахувати голоси – двері розчинилися. 

Я був спиною до них, тож лише відчув протяг, який раптом зявився. Уже хотів звернутися до Ші Йона, подумавши, що він чомусь повернувся. 

– Я не запізнилася! – почув голос Фіони і моя серце забилося значно частіше.