Розділ 2. Нарада

Коли ми зустрілися на кухні і сіли за стіл, усі вже все знали. Незабаром Фіона розповіла й іншим, то ж це позбавило мене зайвих пояснень, але усі дивилися зі співчуттям. 

Наче це якась велика трагедія? Як на мене вони надавали цьому надто велике значення. 

– Ти як? – поцікавилася Брігель, – це сталося так несподівано, усе гаразд? 

– У мене на відміну від деяких червонопрапорцеві нахили відсутні, – скосив я свій погляд на її Фамільяра, який зараз перетворившись в кота зручно вмостився на її колінах. 

Він привідкрив очі і глянув на мене поглядом, мовляв, а тобі яке діло? Або можу собі дозволити. 

– Отже, Фіона може зустрічатися будь з ким і ти це нормально сприймаєш? – здивовано перепитала сестра. 

Я лиш кивнув. Головне аби моя подруга була щаслива, а з ким, це вже інше питання і мене не стосується. Але перевірити, що це за людина варто.

– Ви щось про нього знаєте? – подивилася на нас Інна, сідаючи на вільне крісло, – просто уперше чую його ім'я. 

Тесс. Бо я його не згадувала в першій книзі. 

Еліс. Думаю, якби хтось написав всю книгу…

Тесс. На ній мало переглядів було порівняно з першою. Я що не можу образитися? А взагалі я ще мусила Завтра писати, а після неї Коханнячко, а тепер…

Еліс. Усе. Я зрозуміла. 

– Ми всі вперше…– хотів продовжити за нею Айзек, але його перебила Селестра, яка прийшла найпізніше. 

Вона, мабуть, сама інколи не могла собі пояснити чому взагалі приходить на наші зібрання. Та все ж без її присутності жодне не обходилося, адже вона була місцевою інформаторкою. 

– Я дещо знаю, я

Усі завмерли на своїх місцях, наче час зупинився і почали уважно дослухатися до її наступних слів. 

– Чула, що його називають темною конячкою. Закритий профіль, майже не з'являється в чатах, реально, навіть не підписаний, але…найбільше усіх цікавлять його колишні, – промовила вона тихо і їй не потрібно було навіть стратися аби голос звучав як таємничий. 

– А що з ними не так? – одразу запитала Кора, спершись на стілець і склавши ногу на ногу. 

– Їх немає, – ошелешила вона всіх нас. 

– У сенсі немає, – скрикнула Флав, – та у нього ж така зовнішність, що навіть я б закохалася, – і додала знітившись, – а я ж не вашої орієнтації. 

Про те, що Флав інакша ми всі знали і увагу цьому великої не приділяли. Поки їй не подобається моя сестра може закохуватися у кого їй заманеться. 

Тесс. Мене за таке формулювання тапочками не закидають. 

Еліс. Тебе майже не читають, хотіла б я так само. 

Тесс. Ти серйозно зараз? 

Еліс. У мене дофіга книг і коментарів на них у мене вже руки болять відписувати, а ще я часто можу якийсь пропустити і почуваюся винною.

Асін. Мені згадалося ось це є тільки два типи...

Еліс. Ага от якби мене Тесс могла б хоч на тиждень замінити. 

Тесс. І якби все було така просто. 

Але, якщо навіть Флав так вважала це означало, що він мав вплив на дівчат. Тоді це справді дивно. 

– Може він їх десь прикопав, – сказав я в жарт, але цього разу це було невдало. 

– Якщо така справа, то Фіа в небезпеці, – почули ми муркотіння фамільяра, і ставши людиною додав, – моя кохана Брі, у тебе часом немає знайомих, які б могли допомогти знайти, що він за один. 

Вона задумливо схилила голову на руку, перебираючи в голові варіанти. 

Нарешті вона полегшено усміхнулася і її очі засяяли. 

– Є, авжеж. Але, Реджі, що я тобі говорила і як ти маєш до мене звертатися, – її тон враз змінився, коли почала говорити з ним.  

Брі подивилася на нього довгим, пильним поглядом. Він кивнув, але жодної совісті в його вигляді не було. 

– Сьогодні спатимеш на вікні, – сказала вона з усмішкою.

Він хотів щось додати, але зустрівшись з її поглядом замовк. Якщо подумати, то хто ще в цій парі яндере? Як добре, що я не сиджу біля них, а то б захотілося відсахнутися.

– Тоді чудово, – сплеснув я, – думаю на сьогодні можна завершувати термінову нараду. 

– Гаразд, я звернуся до своєї знайомої, але це може зайняти деякий час, – сказала на прощання Брігель і швидко покинула приміщення. 

– Головне, щоб вона погодилася, – тихо відповів я. 

– Про це можеш не перейматися, – запевнила вона і швидко вийшла з приміщення. 

Я д залишився там ще деякий час. Потрібно було дещо обдумати.