Дослідження

Кор вже закінчив проводити розтин та відмивав засохлу кров по всьому приміщенню, як двері в кімнату відчинилися і на порозі з'явилася група людей на чолі з Олею. Тіло продовжувало лежати на столі накрите шматком тканини.

• Проходьте, будь-ласка, - промовив Кор увійшовшим. – Сідайте.  Ваша величність…   Я вже завершив свої планові маніпуляції.
• Ти вже готовий оголосити результати? – промовила Оля. – Серед нас присутні батьки та родичі Арола і вони би хотіли знати що сталося з хлопцем.
• Що я можу сказати? – Кор зробив паузу. – Ми не змогли би його врятувати навіть тоді коли би мали дуже сучасну медицину. Це була фатальна помилка. Моя помилка у тому числі, а полягає вона в тому, що я не сховав той злощасний артефакт, який лежав у приміщенні де працював Арол. Хлопець піддався спокусі почати вивчати артефакт потай від нас.
• Ви знали, що може бути фатальний кінець вивчення? – поцікавився Грем. – Це для уточнення.
• Насправді, - під'єдналася до розмови Оля. – Ми цей артефакт знайшли десь добу назад і в нас не було часу, щоб зрозуміти що це таке і як дія артефакту впливатиме на живі організми. Пробувала тільки я. Не буду приховувати, що я відчула якийсь магічний вплив на мій розум, але Кор знаходився поруч і дав мені можливість припинити дослідження, коли артефакт буквально захоплював мій розум.
• А Арол при вас пробував контактувати з артефактом? – спитав батько хлопця. – Чи він не цікавився артефактом?
• Я одного разу побачив, як Арол, коли був один в кімнаті, цікавився артефактом, - перехопив розмову Кор. – Я попередив його, що ми не маємо інформації про можливий вплив на людину і попросив його не чіпати невідомий предмет, на що він погодився. Але скориставшись нашою з Олею відсутністю, почав контактувати з предметом.
• В якому стані ви його знайшли і почали рятувати? – запитала мати, яка сиділа та витирала сльози. Вона трималася з усіх сил аби не розридатися.
• Повірте, будь – ласка, - промовила Оля. – Ми не можемо сказати скільки часу він контактував з артефактом, бо були зайняті своїми справами. Знайшли ми його непритомним… Стікаючим кров'ю. Перенісши його в корабель, направилися сюди, бо тут є більше можливостей для порятунку.
• Всі спроби виявилися марними, - продовжив Кор. – Шансів на порятунок вже не було.
• А результати розтину можете оголосити? – промовив Грем.
• Результати такі, - Кор знову зробив невелику паузу. – Клітини внутрішніх органів виявилися частково зруйнованими. Тому шансів на порятунок не було.
• Це ж яким чином? – здивувався Грем. – Що так вплинуло і чому?
• Я вважаю, що це дія артефакту, - знову підключилася до розмови Оля. – На початку дня він виглядав цілком здоровим і задоволеним життям. Але тепер я хочу уточнити одну деталь у вас. Прошу бути максимально відвертими, бо ми будемо продовжувати досліджувати артефакт і хочемо унеможливити виникнення подібної ситуації у майбутньому.
• Звичайно, - відповів Грем. – Ми надамо повну інформацію.  Запитуйте…
• Чи не було часом у ваших попередніх поколіннях осіб з мутованими генами? – спитала Оля в батьків Арола. – Це важливо знати.
• Були, - промовив батько хлопця. – Наші предки – втікачі з казематів рептилоїдів. Частина втікачів вже була спотворена жахливими експериментами, але все ж знайшла у собі сили вирватися на свободу і вести життя у природніх умовах. 

В приміщенні запанувала тиша.

• Виходячи з вашого одкровення, - почав Кор. – Напрошується висновок – артефакт є смертельною зброєю проти вашого народу. Тепер ми артефакт будемо тримати під особливим контролем у приміщенні, яке зачиняється на замок аби більше не було цікавих до знахідки.
• Ми вже можемо забрати тіло? – промовив Грем. – Нам треба провести обряд поховання.
• Звичайно, - погодився Кор і заходився щільно загортати тіло в тканину.
• Ми доправимо вас до дому на кораблі, - запропонувала Оля. – А ще ми подаруємо вам гравіцикл аби ви мали можливість швидко пересуватися та підтримувати з нами контакт. Управляти ним доволі просто, а подорожувати - приємно. Згодом ви переконаєтеся в цьому.
• Дякую, - промовив король. – Подарунок гідний короля. Але зараз ми готові відправитися у подорож на кораблі.

Вся процесія вийшла з бункера та розмістилася у транспорті. Підхопивши гравіцикл, корабель під управлінням Кора попрямував у королівство Грема.

Церемонія прощання була короткою. Оля та Кор повернулися на головну базу, щоб продовжити займатися своїми справами.

• Чим будеш займатися наразі? – поцікавився Кор.
• Буду вивчати артефакт…Він мене сильно заінтригував. Я хочу докопатися до істини.
• Не страшно? Ти бачила, що може статися.
• Не страшно. На порозі стоїть новий ворог і я не бачу різниці від чого померти.
• Ти досить смілива…- зауважив Кор. – Тоді починаємо. Я буду поряд. Якщо піде щось не за планом, то я одразу зреагую.
• Корабель опустився на грунт і пасажири попрямували до навчального корпусу, щоб продовжити дослідження.