ПОЧАТОК ЗАГРОЗИ

Ян Новак звик до напруженої роботи, але ситуація у резиденції Коена була особливою. Перші промені сонця тільки почали пробиватися крізь густе листя дерев, що оточували будинок, коли він увійшов до кабінету Давида Коена. Міністр виглядав стомленим, але його погляд був сповнений рішучості.

— Дякую, що прийшов так швидко, Ян, — почав Коен, киваючи на стілець перед своїм столом. - Нам потрібно поговорити.

Ян сів, не відриваючи погляду від Коена. Він помітив, як той трохи нервує, граючи з ручкою на столі.

— Хтось проник у резиденцію, — продовжив міністр. — Вони не встигли зайти далеко, але це говорить про серйозну загрозу. Ми не можемо ігнорувати такі сигнали.

Ян кивнув головою. Він знав, що загроза є реальною, і зараз його завдання полягало в тому, щоб захистити Коена за будь-яку ціну.

— У нас є якісь зачіпки? — спитав Ян.

- Поки що ні, - відповів Коен, зітхаючи. — Але я впевнений, що це пов’язано з моєю політичною діяльністю. У мене багато ворогів, і хтось не хоче, щоб я залишався на своєму посту.

Ян розумів, що перед ним стоїть складне завдання. Він має не лише захистити міністра, а й з'ясувати, хто стоїть за замахом. І, можливо, це призведе до розкриття більш масштабної змови.

— Я займуся цим, — впевнено сказав Ян. — Ми знайдемо цих людей.

Протягом наступних днів Ян посилив заходи безпеки навколо резиденції. Він особисто перевіряв кожну деталь від камер спостереження до маршрутів патрулювання охоронців. Його досвід у спецназі дозволяв йому бачити те, що інші могли проґавити.

Під час однієї з нічних змін він помітив щось дивне. Один із охоронців, який був призначений нещодавно, поводився підозріло. Ян вирішив простежити за ним, не звертаючи уваги.

Вночі, коли резиденція поринула у тишу, Ян побачив, як охоронець таємно передає щось через паркан. Ян підійшов ближче і почув уривки розмови невідомою йому мовою. Він записав усе на диктофон і повернувся на пост.

Вранці він передав запис Аше Леві.

— Ми маємо проблеми, — сказав Ян, показуючи запис. — Один із охоронців може бути пов'язаний із замахом.

Ашер слухав запис, насупивши брови.

— Ми маємо з'ясувати, хто це і навіщо він тут, — сказав він. - Я займусь цим.

Наступного дня Ашер та Ян розпочали розслідування. Вони з'ясували, що охоронець, якого вони підозрювали, нещодавно приїхав із іншої країни та отримав роботу за підробленими документами.

- Ми на правильному шляху, - сказав Ашер, переглядаючи документи. — Але нам потрібно більше інформації.

Ян вирішив звернутися до свого старого друга, який працював у американському посольстві. Він знав, що якщо хтось може допомогти йому знайти правду, це Джеймс Картер, його бойовий товариш.

— Джеймсе, мені потрібна твоя допомога, — сказав Ян по телефону. — У нас тут серйозні проблеми, і я не можу довіряти нікому, окрім тебе.

- Я приїду, - відповів Джеймс. - Чекай мене завтра.

Ян знав, що за допомогою Джеймса має більше шансів знайти відповідь і захистити Коена. Він не міг дозволити собі помилки, адже на кону стояли життя багатьох людей.

Коли Джеймс прибув, Ян розповів йому про всі події. Разом вони почали досліджувати кожну деталь, кожен крок охоронця та його можливі зв'язки.

- Ми повинні бути дуже обережними, - сказав Джеймс. — Якщо хтось дізнається, що ми за ними стежимо, це може призвести до ще більших проблем.

Ян знав, що їхнє розслідування йде правильним шляхом. Він відчував, що незабаром вони знайдуть відповіді на всі запитання. Але час був проти них, і щохвилини загроза ставала все реальнішою.

Вони продовжували працювати, не знаючи втоми, і незабаром знайшли ще один важливий доказ. У документах охоронця було заховано код, який вказував на таємні зустрічі в одній із старих будівель у центрі міста.

— Ми повинні туди, — сказав Ян. - Це наш шанс.

Того вечора Ян і Джеймс вирушили до старої будівлі. Воно здавалося занедбаним, але вони знали, що всередині ховається щось важливе. Вони проникли всередину, використовуючи всі свої навички, щоб не бути поміченими.

Усередині вони знайшли кімнату з обладнанням для стеження та записами переговорів. Ян відчув, як його серце забилося швидше. Вони знайшли гніздо шпигунів.

- Це наш шанс дізнатися правду, - сказав Джеймс, почавши копатися в документах.

Вони знайшли списки імен, дати та місця зустрічей. Ян зрозумів, що це не просто замах на Коена — це частина великої змови, яка загрожує всій країні.

— Ми маємо негайно повідомити про це, — сказав Ян, усвідомлюючи всю серйозність ситуації. — Але спочатку треба переконатись, що ми в безпеці.

Ян та Джеймс повернулися до резиденції, не привертаючи уваги. Вони знали, що попереду на них чекає складна боротьба, але були готові до цього. Ян зрозумів, що тепер він не просто охоронець — він став частиною великої гри, в якій на коні стояли життя та майбутнє країни.

***

Ян щойно завершив першу перевірку безпеки резиденції та спілкувався з Ашером Леві, коли пролунала тривога. У будівлі спалахнули червоні вогні, і пролунали сирени. Ашер моментально зреагував, кинувшись до камер спостереження, і Ян пішов за ним.

- Що відбувається? - запитав Ян, намагаючись перекрити шум сирени.

Ашер, дивлячись на монітори, швидко відповів:

— Спостерігачі побачили підозрілий рух біля західного крила. Ми маємо негайно перевірити це.

Ян та Ашер вибігли з кімнати спостереження і попрямували до західного крила. Вони були готові до будь-яких несподіванок. На ходу Ян перевірив свою зброю і дав знак кільком охоронцям слідувати за ними.

Коли вони дісталися західного крила, Ян помітив сліди злому на вікні першого поверху. Він зрозумів, що зловмисники проникли усередину. Вони обережно увійшли до будинку і почули приглушені кроки другого поверху.

— Швидше, — прошепотів Ян, прямуючи до сходів.

На другому поверсі було темно та тихо. Ян рухався вперед, намагаючись не галасувати. Він знав, що кожен звук може видати їхнє місце розташування. Раптом в одному з коридорів майнула тінь. Ян підняв пістолет, готуючись до можливого зіткнення.