7 глава "Cерце капітана"

Вечірня тиша квартири тиснула на вуха сильніше, ніж шум трибун у день відповідального матчу. Коли сезон ще не розігнався на повну, а до серйозних виїздів і справжньої турнірної напруги залишаються тижні, цей час здається липким і занадто повільним. Я ліниво гортав стрічку новин, перевіряючи результати закордонних чемпіонатів, поки не натрапив на публікацію, яку чекав... хоча й не зізнавався собі в цьому.

Повідомлення від прес аташе Андрія в месенджері було лаконічним: «Глянь, Леся надіслала матеріал. Нестандартно. Давати добро на публікацію?».

Леся. Дівчина, яка на стадіоні виглядала такою розгубленою з тим диктофоном у руках, але водночас дивилася на мене так, наче бачила наскрізь. Я пам'ятав, як вона прикусила губу, коли я почав говорити про офсайд не як про правило, а як про відчуття.

Я натиснув на посилання. Жодних кліше про «надію українського футболу» чи «залізного капітана». Вона навіть фото обрала не те, де я забиваю гол, а випадковий кадр з розминки — я стою спиною до камери, дивлячись на пусті трибуни.

— «Поза межами ліній: серце капітана» — прочитав я заголовок і мимоволі затримав дихання.

Вона почала статтю не з моєї біографії, а з мого зітхання. З того самого моменту, коли я на мить забув, що даю інтерв'ю майбутній журналістці, а не просто розмовляю з кимось, хто вперше за довгий час не чекає від мене геройства чи статистики.

«Поза межами ліній», — промайнуло кілька разів та в самому заголовку в тексті, і я зрозумів, що Стеценко вирішила порушити ту саму дистанцію, яку я вибудовував роками. Я перечитав абзац про «швидкий рух назустріч мрії» і відчув, як у грудях щось неприємно, але водночас правильно стиснулося.

Ця дівчинка або неймовірно талановита, або занадто добре мене прочитала. І я навіть не знав, що з цього лякає мене більше.

Я відклав телефон, але текст статті все ще стояв перед очима. «Серце капітана». Вона так легко використала це слово, наче справді знала, що там відбувається.

Зазвичай я ігнорую журналістів після публікацій — вони роблять свою роботу, я свою. Але Леся Стеценко щойно перетнула межу, яку я вважав недоторканною. Вона змусила мене відчути себе не об’єктом для репортажу, а людиною. І це... дратувало. Але ще більше — інтригувало.

Я знову взяв телефон і відкрив чат із прес аташе. 

«Давай добро. Матеріал чудовий. І скинь мені її особистий номер — маю кілька зауважень щодо тексту, хочу обговорити напряму».

Брехня. Жодних зауважень у мене не було. Було лише непереборне бажання подивитися в її очі, коли вона не ховається за об’єктивом чи диктофоном.

Коли Андрій скинув мені номер Олесі. Пальці самі набрали коротке повідомлення.

Роман Мельник: «Прочитав статтю. Здається, ти занадто швидко розібралася з моїм офсайдом. Але в правилах є один нюанс: кожна дія на полі має наслідки. У суботу об 11:00 біля озера. Візьми зручне взуття і жодних диктофонів. Це не інтерв'ю. Подивимося, чи зможеш ти прочитати мене без професійних підказок».

Я натиснув «Надіслати» і відкинувся на спинку дивана, відчуваючи дивний азарт. Це не було побаченням у класичному розумінні — принаймні я так собі казав. Це була моя спроба зрозуміти, хто вона така: дівчина, яка просто добре пише, чи та, хто справді здатна бачити те, що заховано за лініями поля.

Сьогодні вона зробила свій хід. Тепер черга за капітаном.

Минуло всього кілька хвилин — замало для того, щоб вона встигла обдумати всі ризики, але достатньо, щоб екран мого телефона знову ожив. Я очікував на ввічливе підтвердження або розгублені запитання, але Леся Стеценко знову змогла мене здивувати.

Леся Стеценко: «Правила я вчу швидко, Романе. І щодо наслідків — я теж волію грати у відкриту. Буду вчасно. А щодо взуття... сподіваюся, ми не збираємося бігати крос? Бо якщо це частина тренування, то мій гонорар за статтю має зрости вдвічі».

Я мимоволі всміхнувся, дивлячись у темряву кімнати. Ця дівчина без жодного вагання прийняла пас і відразу перевела гру на мою половину поля.

— Ну що ж, — прошепотів я, блокуючи екран, — подивимось, чи вистачить тобі дихання до кінця матчу, Лесю.

Субота обіцяла бути набагато цікавішою, ніж будь-який тренувальний виїзд.