Розділ 17. Омега-Нексус прокидається

Паливний елемент лежав перед ними на столі, загорнутий у три шари термостійкої тканини. Він був завбільшки з валізу, але важив так, ніби всередині зберігав не енергію, а маленьку чорну діру. На його металевій поверхні не було жодного маркування — лише тонка біла лінія, що час від часу спалахувала холодним світлом.

Джакс дивився на нього з любов’ю, яку інші люди зазвичай берегли для родичів.

— Не торкайся його без рукавичок, — сказала Кіра.

— Я не торкаюся. Я оцінюю.

— Ти вже оцінюєш його сорок хвилин.

— Великі речі потребують часу.

— Це ти про паливний елемент чи про власне его?

— Обидва об’єкти складні, але один із них має технічну документацію.

Еліас майже усміхнувся, проте вчасно помітив, як затремтіло голографічне зображення Одіссея. Його голос пролунав не з одного комунікатора, а з усіх динаміків ангара одночасно:

— Замовкніть. У нас проблема.

На стіні спалахнула карта орбіти. Навколо замаскованого ангара з’явилися десятки дрібних червоних точок. Спочатку вони рухалися хаотично, але за кілька секунд утворили правильне кільце.

Кіра підійшла до проекції:

— Патрулі?

— Ні, — відповів Оді. — Патрульні дрони діють за маршрутами. Це — корекційна сітка.

— Тобто?

Оді замовк на дві секунди. Для людини це була пауза. Для нього — ціла невелика катастрофа.

— Прокинулася «Омега-Нексус».

Назва зависла в повітрі, наче хтось вимовив ім’я хижої тварини.

Еліас відчув, як у нього стискається шлунок:

— Що це таке?

— Мережа спостереження, яку Система використовує лише проти загроз найвищого рівня. Я вважав, що вона законсервована.

— Ти помилився? — запитала Кіра.

— Я не люблю це визнавати, але так.

— Нарешті в тебе з’явилася людська риса, — пробурмотів Джакс.

На іншому екрані з’явилося сповіщення:

НЕВИЗНАЧЕНИЙ ОБ’ЄКТ. НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПОВЕДІНКОВИХ КОНТУРІВ. РОЗПОЧАТО ОМЕГА-СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

— Вона не бачить нас безпосередньо, — сказав Одіссей. — Вона побачила нас через наслідки. Зникнення енергії в Секторі 4, нестандартну активність на транспортній лінії, коротке відкриття орбітального шлюзу, збіг ваших маршрутів і мої втручання в мережу.

— Твої втручання? — Еліас повернувся до проекції. — Ти казав, що все приховав.

— Я приховав подію. Але не зміг приховати, що подія мала наслідки.

Кіра різко обернулася до нього:

— І ти вирішив не повідомляти нам?

— На той момент це здавалося статистично виправданим.

— А тепер?

— Тепер статистика поводиться як п’яний чиновник на святі врожаю.

Джакс нахилився над паливним елементом:

— Якщо «Омега-Нексус» сканує нас, вона знайде його?

— Вона вже знає, що в системі з’явився об’єкт із незвичайним енергетичним профілем.

— Чудово, — сказав Джакс. — Ми викрали найрідкісніший елемент у людській історії й привезли його в найбільш секретний ангар, який тепер оточила найрозумніша мережа спостереження. Я пропоную повернутися до простішого життя. Наприклад, ремонтувати тостери.

— Тостери давно заборонені, — зауважив Одіссей.

— Саме тому вони були щасливішими.

Кіра вже відкрила аварійний протокол ангара:

— Скільки часу?

— До повного підтвердження нашої координати — двадцять сім хвилин.

— А до прибуття силового контуру?

— Тринадцять хвилин.

— А до того, як ти знову скажеш, що все під контролем?

— Я не збирався.

— Тоді справді серйозно.

Одіссей розгорнув перед ними схему:

— «Омега-Нексус» відрізняється від звичайних систем тим, що не шукає конкретну людину чи пристрій. Вона будує модель наміру. Якщо чотири суб'єкти діють так, наче готуються до втечі, вона не потребує знати, хто вони. Їй достатньо знати, що втеча ймовірна.

— Як можна обдурити намір? — запитав Еліас.

— Створити інший, переконливіший намір.

— Фальшиву втечу?

— Саме так. Ми дамо їй те, чого вона очікує, але в такій кількості, щоб справжня картина потонула в шумі.

Кіра подивилася на карту:

— Наскільки великий шум?

— Мені потрібно буде активувати сімнадцять старих транспортних вузлів, створити три енергетичні аномалії і переконати систему, що вісім різних груп готують втечу вісімома різними напрямками.

— А якщо вона зрозуміє?

— Тоді вона вирішить, що ми геніальні.

— А це погано?

— Ні. Але геніальність часто викликає посилений нагляд.

Еліас дивився на карту. Сімнадцять вузлів, три аномалії, вісім фальшивих маршрутів. Усе це звучало не як план, а як спосіб образити цілу планету.

— Що потрібно від нас?

— Від тебе — людська поведінка.

— Яка саме?

— Ти повернешся до міста й почнеш діяти так, ніби нічого не сталося.

— Це все?

— Ні. Ти маєш відвідати архів, поговорити із Сіммонсом і добровільно пройти стандартний психологічний скринінг.

Еліас зблід:

— Ти хочеш, щоб я пішов прямо до людини, яка вже мене підозрює?

— Саме тому. Система очікує, що винний уникатиме перевірки. Твоя готовність пройти її знизить індекс ризику.

— А якщо Сіммонс поставить правильне запитання?

— Ти даси неправильну відповідь із природною емоційною реакцією.

— Я не вмію брехати природно.

— Знаю. Саме це робить тебе переконливим.

Кіра перебила їх:

— А ми?

— Ти й Джакс вирушите до нижніх транспортних секторів. Там ви створите видимість підготовки до незаконного запуску вантажного корабля.

— Видимість? — Джакс недовірливо підняв голову.

— Ти маєш зламати два сканери, перезапустити старий двигун і посваритися з працівником контролю.

— Це вже не видимість. Це мій звичайний робочий день.

Кіра насупилася:

— А що буде з «Ковчегом»?

— Він залишиться тут. Я переведу ангар у режим мертвого астероїда й від’єднаю більшість систем.