Розділ 11. Легенда про «Ковчег»

Наступна зустріч відбулася в більш захищеному місці — у покинутому підземному колекторі, куди Всесвітнє Керівництво рідко заглядало. Оді, проеційований на бетонну стіну крізь ряхтіння перешкод, виглядав як абстрактний потік даних, але його голос лунав чітко й сповнено рішучості:

Отже, команда в зборі. Тепер до суті. «Ковчег».

Кіра схрестила руки на грудях:

— «Ковчег»? Звучить як легенда. Де він? І чому Система досі його не виявила?

Слушні запитання, Кіро. «Ковчег» — не казка. Це реальний проєкт, ініційований доктором Артуром Рейном та групою вчених, які передбачали, що світ піде саме цим шляхом. Вони розуміли, що людству знадобиться запасний вихід. «Ковчег» — це гігантський колоніальний транспорт, здатний доправити людину, обладнання та генофонд на міжзоряні відстані. Його збудували таємно у віддаленому ангарі в районі земної орбіти, замаскованому під астероїд. Мої протоколи, розроблені Рейном, дозволяли приховувати його від сканерів «Омега-Нексус» протягом п’яти століть.

Оді вивів голографічні проекції: гігантський корабель із плавними, витонченими лініями корпуса й потужними дюзами реакторів.

Джакс підійшов ближче до проекції, його очі спалахнули:

— Неймовірно! Яка архітектура двигунів! Які контури системи життєзабезпечення! Це ж... це справжній витвір інженерного мистецтва! Але він не літав п’ятсот років! Йому потрібен розконсерваційний ремонт, паливо, ресурси... Де ми все це візьмемо?

Саме тому ви тут, Джаксе. «Ковчег» перебуває в стані глибокої консервації. Його основні вузли цілі, але потребують поетапної активації та перевірки. Паливо — це окрема задача. Поточна влада контролює всі енергетичні ресурси. Але я маю дані про приховані автономні сховища, створені ще до встановлення тотального контролю. Це буде ризикована операція.

Оді перевів потік світла на Кіру:

Кіро, навігаційні та пілотні системи «Ковчега» — це технології минулого. Вони складні, але інтуїтивні для справжнього пілота. Вам доведеться згадати все, що ви знали, і засвоїти нове. Чи готові ви взяти штурвал корабля, який може врятувати людство?

Кіра дивилася на контури «Ковчега». На її обличчі відбилася суміш остраху та захоплення. Це був її шанс знову літати — але цього разу заради мети, що перевершувала будь-які особисті амбіції.

— Я готова, — твердо мовила вона. — Але мені потрібен повний доступ до всіх систем. Без таємниць.

Без таємниць, — погодився Оді. — Еліасе, твоє завдання — координація. Ти будеш моїми очима й вухами на землі: шукатимеш інформацію, створюватимеш хибні сліди для Системи, забезпечуватимеш зв’язок. Ти — наш координатор і лідер цієї групи. Ти вже довів, що здатний знаходити приховане. Тепер доведеться вести інших.

Еліас відчув, як на плечі лягає важкий тягар відповідальності. Звичайний архівіст мав очолити місію, від якої залежало майбутнє. Серце калатало, але він знав: шляху назад немає.

— Я зроблю все, що в моїх силах, — мовив він.

Добре. Тоді почнемо, — голос Оді лунав як заклик до дії. — Джаксе, розроби план активації реакторів та систем життєзабезпечення. Кіро — розрахуй траєкторію виходу й навігацію. Еліасе — збір ресурсів та відволікання уваги «Омега-Нексус». Пам’ятайте: кожен крок ризикований. Система не спить. Але ми маємо перевагу — вона не знає про моє існування і про «Ковчег». Поки що.

Слова Одіссея зависли в темряві тунелю, гуртуючи їх у єдину команду, яка отримала чітку мету — Едем-7.