Давайте розберемо психотип нашого героя під мікроскопом, без цензури та кабінетних ілюзій. Хто він такий? Це self-made чоловік, лідер, затятий домінатор. На яких гормонах працює його організм? На тестостероні і дофаміні. Його мозок заточений на виклик, на постійну боротьбу, на завоювання. Усередині нього живе первісний інстинкт мисливця. Йому потрібно наздогнати, підкорити, перемогти й здобути трофей. І цей інстинкт працює не лише в бізнесі — він є основою його чоловічої сексуальності.
І ось цей хижак приходить додому, а там... безпечна, передбачувана і тепла калюжа покірності.
Нова покладиста дружина для нього — це об'єктивно НЕ виклик. Вона зручна, вона мила, але вона асексуальна для його тестостеронової природи. Вона заглядає йому в рота точно так само, як сотні його найманих працівників в офісі, які тремтять перед його авторитетом. На роботі він керує і віддає накази, він приходить додому — і бачить те саме беззаперечне підпорядкування, тільки вже під маминим соусом.
На перших порах чоловік включає раціональний мозок і починає сам себе запекло вмовляти: «Усе ж прекрасно! Подивись, який затишок, який спокій. Немає тієї дурні, яка була з першою дружиною, котра постійно мотала мені нерви, бунтувала і не хотіла робити так, як каже мати. Ця робить усе ідеально. Чого мені ще хотіти?». Він малює собі логічні схеми, намагаючись переконати себе, що він щасливий.
Але для амбітних домінантних чоловіків інтимна сфера — це не просто гігієнічна процедура, це вихід їхньої колосальної енергії. І тут наш Король влітає в глухий кут: розумом він усе розуміє, але лімбічну систему та чисту біологію не обдуриш. Організму байдуже до маминого схвалення та покори нової дружини. Повністю подавлена, слухняна жінка, яка з усім мириться і веде себе як підлегла під каблуком свекрухи, фізіологічно перестає викликати в нього бодай якийсь потяг. Його лібідо поруч із нею просто засинає.
Якийсь час він ще може задовольнятися тим мінімумом, що є, тримаючись на силі волі та самонавіюванні. Але час іде, гормони вимагають свого, і всередині починає глухо наростати страшна фрустрація. Бажання справжньої дикої пристрасті стає нестерпним. І в цей момент його пам'ять підкидає йому найнебезпечніший спогад — він починає згадувати першу дружину. Ту саму бунтарку, яка виносила йому мозок, але в ліжку влаштовувала справжній космос, повністю задовольняючи його мисливський інстинкт.
Ця незадоволеність починає випалювати його зсередини. Чоловік стає сіпаним, він починає відчувати глухе, неконтрольоване роздратування на нову «ідеальну» дружину. Він зривається на неї через дрібниці, а потім сам себе за це карає і загризає думками: «Ну що я за скотина? До чого я чіпляюся? Вона ж свята, вона ж так старається, вона слова впоперек не скаже, мама від неї в захваті! Чого мені, ще треба?!».
Він карає себе, заганяє свій внутрішній конфлікт ще глибше, але лавину вже не зупинити. Мама-Архітектор разом із сином збудували бездоганну паперову корпорацію шлюбу, повністю забувши про закони дикої природи. І тепер ця природа готується взяти своє найжорстокішим шляхом.
Коли амбітний self-made чоловік із високим рівнем тестостерону втрачає сексуальний потяг до ідеально слухняної дружини і впадає у внутрішню фрустрацію, він стикається з фундаментальними законами нейробіології та еволюційної психології. Наука обґрунтовує цей злам через такі залізобетонні чинники: