8.

Сама не розумію, чому випробовую на міцність Дем'яна. Видно ж, що він не в настрої, а мені так і хочеться зробити його день ще більш паскудним. Так, хороша з мене дружина, сама знаю. 

Для початку одягнулася так, щоб позлити любого чоловіка. І це у мене вийшло, коли побачила хмурий вираз обличчя Дем'яна. 

Єгоров поїхав на роботу першим, а я ще деякий час гіпнотизувала поглядом чашку в своїх руках і не могла зрозуміти, що між нами двома не так. Схоже, та ніч щось таки змінила між нами, але не на краще. Дем'яну явно не подобається Антон, а мені - Аліна. А що, коли це ревність? 

Важко брехати собі, тому й не намагаюся. Дем'ян мені подобається, але між нами занадто багато "але". Саме тому не варто сподіватися на диво. Він явно не готовий до серйозних стосунків, а мені доведеться змиритися з тим, що є. 

Приїхавши в офіс, на мене чекає неабиякий сюрприз. Виявляється, що в Маші стався якийсь форс-мажор і на зустріч з діловими партнерами доведеться їхати мені. І все б нічого, але я явно не готова до подібного. Особливо через власний надто відвертий одяг. Уже й сама не рада, що одягнулася так, але вибору немає. 

Зустріч з італійцями буде проводитися у ресторані і на неї я маю їхати в компанії самого Дем'яна. Ну просто не день, а суцільний сюрприз! 

- Дорогою у ресторан заїдемо додому. Переодягнешся! - хмуро заявляє, тільки-но я сідаю у салон його автомобіля.

- З якої це радості? - і тут у мені прокидається та сама вредна натура. От би змовчати, адже сама розумію, що мій зовнішній вигляд не підходить для ділової зустрічі, та куди там!

- Юль, не випробовуй моє терпіння! - бурчить Дем'ян. - Мені здається, що після спільно проведеної ночі неприязнь між нами тільки збільшилася. Хоча мало б бути якраз навпаки.

- Ти хочеш зараз про це поговорити? - здивовано витріщаюся на Дем'яна. Ну реально, у нас ще не було можливості поговорити про це, але я все одно не хочу обговорювати нашу спільну ніч в машині, та ще й дорогою на зустріч з італійцями. 

- Не зараз, - зітхає Дем'ян. - Але ми обов'язково поговоримо. 

А я, в принципі й не проти. Нам дійсно варто обговорити те, що між нами відбувається. Треба дійти до якогось компромісу, а не собачитися на кожному кроці. 

В результаті переодягатися я все-таки не стала. Просто не вистачило на це часу. Італійці уже чекали нас у ресторані й змушувати їх чекати ще довше було просто негарно. 

Дем'ян першим покинув салон автомобіля, а я за ним. Та не встигла й кількох кроків зробити, як він наблизився та взяв мою руку у свою. Дивний жест, але все одно доволі приємний. Невже Дем'ян одразу вирішив всім показати, хто я для нього? 

Італійці уже чекали нас у залі за столиком біля вікна. Поки ми наближалися, я встигла відмітити, що це були двоє чоловіків, один років шістдесяти, а інший тридцяти. От другий одразу привернув мою увагу. Гарний такий, зі смаглявою шкірою та  модною борідкою. Звісно, Дем'ян також красунчик, але у цього просто-таки шалена енергетика. Ех, італійський темперамент! 

Як тільки ми наблизилися, чоловіки миттєво підвелися зі своїх місць. І яким же було моє здивування, коли Дем'ян абсолютно спокійно заговорив італійською.

- Радий знову вас бачити. Прошу познайомитися з моєю дружиною Юлею, - чоловіки потиснули одне одному руки, а тоді старший, якого звали Бруно Заб'яті, поцілував мою кінцівку. 

- Ваша дружина просто чарівна, - доволі щиро заявив чоловік. - Правда ж, Лео?

А от сам Лео, до речі, син цього чоловіка, поглянув на мене так, наче я смачненький шматочок м'яса. От реально, я одразу пошкодувала про те, що не переодягнулася. Занадто відвертий погляд, який не приховався і від Дем'яна. 

Лео якраз зібрався взяти мою руку в свою і поцілувати, коли Дем'ян легенько відштовхнув мене в бік, а тоді посадив у крісло. Лео такому маневру лише усміхнувся і начебто щось для себе зрозумів. 

- Навіщо ти взяв мене з собою, якщо сам чудово можеш впоратися? - шепнула на вухо Дем'яну, поки ми чекали на своє замовлення. 

- Зараз має підійти юрист компанії, от для нього і будеш перекладати, - відповів доволі спокійно. - Тільки перекладати, колючко! Не фліртувати з моїми партнерами.

Стримати фиркання не вдається. Це хто тут фліртує? Я взагалі тримаю себе в руках і зовсім не винна у тому, що партнер у мого чоловіка такий гарячий! 

Дем'ян не збрехав - поки нам несли страви, за столом з'явився ще один чоловік. Юрист компанії був мужчиною років сорока. Доволі приємний та добре обізнаний у ділових питаннях. 

Єгоров сам вільно розмовляв з італійцями, а от мені довелося перекладати для юриста. В принципі, подібна практика мені не зашкодить, тільки от прямі погляди з боку цього Лео почали набридати вже через кілька хвилин. Його явно не зупиняло те, що Дем'ян мій чоловік. Невже готовий пожертвувати контрактом заради ось таких ігор з вогнем? Єгоров явно бачить погляди Лео і, напевно, саме тому здається похмурішим за найбільш темну грозову хмару. Здається, ще мить - і вдарить грім. 

Коли з діловими питаннями нарешті покінчено, вирішую сходити у дамську кімнату й заодно зменшити градус напруги за столом. Можливо, ця зустріч завершиться, коли я повернуся за столик.

Максимально довго мию руки під потоком гарячої води, поправляю блузку та макіяж, а коли нарешті покидаю дамську кімнату, в коридорі на мене чекає сюрприз. І не надто приємний, якщо чесно.