Розділ 38

Заздрити нареченим я більше не буду, це точно .

З самого ранечку до мене прийшла дівчинка-візажит , щоб навести красу на весь день .Я не хотіла кричущого макіяжу ,тому ми зійшлися на стандартному нюді , який мені пасував навіть більше. Очі самі злипалися , бо вночі хвилювання не дало виспатися .Я виявилася трохи старомодною і забобонною ,тому  ще вчора ми приїхали назад у місто і спали цю ніч у моїй квартирі.Бо до весілля наречений не може бачити наречену у весільній сукні ні-ні .З цього всього цей самий наречений лише посміявся ,але перечити не посмів : надто вже переконливо на нього діяли мої надуті губки. Олег з приходом майстра краси пішов у свій холостяцький барліг ,поцілувавши мене в губи. Я ж проходила всі круги пекла ,аби влізти у свою весільну сукню. Животик дещо виріс ,але ми завбачливо взяли сукню на розмір більшу. 

Намучившись вдосталь із шнурівками на корсеті я вирішила ще випити кави перед виходом , бо мої нерви ризикували накритися .

-ну все, крихітко,нам пора ,бо наш татусь усі зуби з'їв, доки нас чекав ,- усміхаюся ,кладучи руки на живіт, і блаженно закриваю очі ,бо в області серця розливається тепло.

Ще раз дивлюся на себе в дзеркало,і, задовільнившись результатом , іду до ліфта . Знаю Олега вже майже рік , але кохання до нього лише зросло ,тому іду і відчуваю весільний мандраж .Внизу мене вже чекає мій без тридцяти хвилин чоловік.Виглядає він неперевершено: чорний костюм з білими вставками ,який вигідно підкреслює треноване тіло , вкладене волосся ,все як я люблю. Дивлячись на нього ,моє тіло починає горіти пекучим вогнем бажання .

-ну нарешті ,а то я вже думав підніматися до тебе і брати твій сховок штурмом ,- останні слова шепоче на вушко ,торкаючись  гарячим диханням.Посмішка сама з'являється на обличчі ,так люблю  його такого веселого і дбайливого .

-так ниєш ,ніби чекав мене не годину ,а цілу вічність і не дочекався,-сміюся з його поведінки і цнотливо цілую в гладко виголену щоку. Мимоволі втягую нереальний запах парфумів ,який сьогодні нагадує мені день коли ми познайомилися : тоді він пахнув так само .

Ми не планували нічого грандіозного ,тому до місця реєстрації нашого шлюбу  їдемо машиною Олега і насолоджуємося одне одним . Його рука легенько погладжує моє коліно через виріз сукні ,а я закарбовую цей момент у своїй пам'яті назавжди .Дістаю телефон і роблю багато знімків таких милих моментів .Хочу ,щоб за двадцять років нашого шлюбу , ми сиділи і переглядали ці фото з сьогоднішнім блиском в очах ,хочу ,щоб на ці фото дивилися наші діти,а потім і  онуки ,і бачили , які ми щасливі були в цей момент.

Під'їжджаємо до ресторану ,в якому і має відбуватися весілля і я розумію,що виглядає все як у моїй уяві. Арка, складена з квадратів різних розмірів , прикрашена білими  квітами різної величини і це виглядає казково .

https://images.app.goo.gl/NsgPCsnYDu4sesAGA

Виходимо з машини і одразу ідемо до арки ,там реєстратор запитує нашу згоду і приходить час для весільних клятв .

Колінця помітно тремтять ,але я тримаюся молодцем , бо за руку мене тримає моя опора .Спочатку слово надається нареченому: 

-Моя Вікторіє , моя особиста перемого ,я ,напевно, не зможу передати словами всі почуття ,які відчуваю ,але спробувати варто .

Як сьогодні пам'ятаю тебе, сидячу на кушетці у маніпуляційній , пам'ятаю ці зелені очі ,які дивилися на мене із здивуванням .Ще тоді ,задивившись у ці оченята , я відчув ,що ти станеш моєю. Собі пообіцяв докласти всіх зусиль , щоб завоювати твою довіру . Не скажу , що було просто ,бо було по-різному, але мені вдалося .Без тебе я не знав як це кохати ,відчувати теплий клубочок в області серця ,коли дивлюся ,як ти обіймаєш руками вагітний животик ,танути від твоїх обіймів , загорятися від спокусливих поцілунків і відчувати від тебе віддачу ,бачити іскорки щастя у твої очах ,коли приношу каву чи дарую квіти, і маленьких пустотливих пристрасних чортенят,коли  залишаємося наодинці. Кожен день я дякую Богу за те, що подарував мені тебе. Нам з крихіткою дуже пощастило з тобою ,-стає на коліна і цілує животик ,а я готова розридатися від емоцій ,які відчуваю.-Хочу ,щоб ти завжди пам'ятала ,що в будь-якій ситуації я тебе підтримаю , що б там не було, що б не сталося , я підставлю тобі своє чоловіче плече . Кохаю тебе,моя Вікторіє ,і клянуся кохати тебе до останнього подиху , до останнього удару мого  серця ,-нарешті ніжно цілує в губи ,а я схлипую в поцілунок .Ця клятва назавжди залишиться в моєму серці . Сльози неконтрольовано стікають по обличчю,а Олег стирає їх пальцями і міцно обіймає мене, заспокійливо шепочучи на вушко.

Трохи оговтавшись від клятви коханого беру його за руку і витерши сльози востаннє починаю :

- як і кожна дівчина ,я мала якийсь ідеал майбутнього чоловіка, ночами уявляла його риси обличчя , ставлення до мене .Всі казали ,що таких просто не існує ,але я знайшла .Знайшла тебе,- міцніше стискаю його долоню ,- не з чуток дізналася ,що такі все ж таки залишилися .Ти став для мене всім ,зізнаюся, не одразу, але ти став тією опорою, підтримкою, розрадою, захистом .Я відчувала і відчуваю твою любов ,турботу ,відчуваю всі твої пекучі погляди , трептливі дотики , сміливі поцілунки .Ти пробуджуєш в мені бурю відчуттів .Моє серце завмирає кожного разу, коли ти торкаєшся округлого животика, дивишся у мої очі, посміхаєшся своєю звабливою посмішкою . Я обожнюю твої вранішні поцілунки , міцні обійми , обожнюю споглядати на твоє миле заспане обличчя і проводити рукою по гладкій щоці , викликаючи посмішку . Знаєш, а я не шкодую, не шкодую ,що порізала палець і прийшла до тебе, не жалкую ,що впустила тебе в своє життя і довірилася .Кохаю тебе, моє щастя ,обіцяю кохати тебе до кінця своїх днів, до останнього подиху , до останнього удару мого серця. Назавжди твоя .

Кажу останні слова ,а Олег кидається в мої обійми. Здається моя обітниця розворушила його ,бо на моє плече капнула сльозинка .

-ніколи тебе не покину ,моя найрідніша,- шепоче десь у волосся ,легенько схлипнувши .Відсторнююся і витираю з його щоки сльозинку, як він робив це хвилину тому  ,він перехоплює мою руку і цілує долоньку .