Одного разу у книгарні

Новий бос

24.11.2026 9:00

— Доброго ранку, — привіталася я щойно зайшовши до офісу.

— Доброго! Пані Поліно, там пані Юліана просила попередити, щоб ви зайшли до кабінету.

— Є правки щодо проекту? — захвилювалася я.

— Ні, з проектом усе добре. До вашого відділу приставили нового керівника. Пані Юліана хотіла, щоб ви знали його в обличчя, адже як представниці відділу вам доведеться з ним чимало співпрацювати.

— Новий керівник? Не знала, що пан Борис планував звільнитися.

— Він не звільнився, просто його несподівано перевели до іншого відділу. Він і сам цього не очікував, тому й не мав часу нормально про це попередити.

— А, ну тоді гаразд. Тоді мені зараз до нього зайти?

— Так.

— Добре, дякую, що попередили.

Я пішла до нашого відділу, а відтак підійшла і постукала в двері кабінету.

— Заходьте, — почула голос секретарки.

Обережно прочинила двері й застигла, так і не зайшовши до середини.

— Це пан Вадим, новий керівник нашого відділу, хотіла, щоб ви познайомилися, — представила Юліана чоловіка, який заполонив мої думки останні кілька днів, з моменту нашої першої зустрічі у книгарні.

От тільки тепер він був у сорочці, що тільки підкреслювала його широкі плечі, а пальто висіло на вішалці при вході.

— Добрий... день, — привіталася я, намагаючись вгамувати паніку у себе в голові.

«Закохатися в боса? Чудово, просто чудово!» — вичитувала я сама собі: «Ти б ще чого придумала! Стільки хороших чоловіків навколо, а я обрала того, кого заледве знаю і хто, як виявляється, відтепер мій бос. Що ж... Отже, мене чекає або службовий роман, що не дуже морально, або, що скоріш за все, — невзаємна симпатія, яка не даватиме мені нормально працювати. І моя репутація чудової робітниці полетить коту під хвіст!»

— Я звільняюся, — випалила я, а за кілька секунд усвідомила, що сказала.

— Ви? — здивовано перепитала мене секретарка, ніби не вірячи власним вухам.

Та й Вадим глянув на мене дещо розчаровано.

— Через мене? — сумно спитав він, схоже, теж не особливо задумавшись над своїми словами, тож швидко додав: — Маю на увазі, через зміну керівництва? Обіцяю, я працюватиму не гірше і не буду надто суворим босом. Я чув, що ви принесли багато користі нашій компанії, і втрата такої чудової працівниці навряд чи добре позначиться на роботі цього відділу... До того ж, підуть слухи, що це все через мене, а отже, й я на цій роботі не затримаюся. Можливо, нам обговорити це за кавою? Скажете, що саме вас не влаштовує, і спробуємо знайти компроміс?

— Будь ласка, пані Поліно! — додала Юліана. — Як же ми без вас?

— Ну... добре, — погодилася я.

Я погодилася піти на каву з босом! І про що я думала? Я ж точно не зможу думати про роботу!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше