21

-Ти  питаєш ? 
Він обіймав мене знову і знову . Він лагідно  торкнувся волосся і погладив моє обличчя.Мені стало приємно. 
-Ти ж не повернешся до нього ? 
-Ні
-Будь обачна , будь ласка. 
-Я ,мабуть , хочу... 
На цих словах  я заснула. Просто впала прямо на руки Осипа, а він як у казці спіймав мене . (Сказати чесно , казку писали теж з реальності , але яку відчули особливі) . 
-Лауро , як ти ? 
-Де я? Знов лікарня? 
-Лауро , ти у мене дома . Ти втратила свідомість прямо під час прогулянки . Ти сильно переживала і ще та кількість кави , яку ти випила .. 
-Скільки я спала? 
-18годин. 
-Ох , мені треба на роботу. 
-Яка робота!? Я  виписав тобі вихідні . 
-Ти ж не ..? 
-Я не торкався тебе , лише поклав у  ліжко і накрив тебе . Навіть не зняв взуття. 
-А де ти спав? 
-На дивані . Все добре . 
-Ох , вибач , що це я так . 
-Все добре , я розумію тебе. 
-Дякую тобі , справді. 
-Облиш , це мій обов'язок . До речі , сніданок готовий , гайда на кухню. 
-Так , йдемо . 
-Тобі не має де жити ? 
-Є. Я поїду до батьків . 
-Я  взяв тобі відпустку на два тижні . 
-Я поїду до батьків ... 
-Давай домовимось , ти будеш щоранку і щовечора писати як ти і де . Добре? 
-Ти хвилюєшся за мене ? 
-Так , ти ж така... Тендітна. 
-Ну гаразд , писатиму . 
Ми ситно поснідали  і Осип завіз мене до батьків . Я не хотіла їм нічого казати , але ж вони все бачать . 
Я мусила все розповісти , але такої реакції я не очікувала ... 
-Ти мусиш до нього повернутись , я серйозно. 
-Мамо , але ж він таке зробив ... 
-Ти говорила з ним ? 
-Ні . 
-От йди поговори і живіть далі разом. 
Якби у мене не було своєї думки я б так і зробила , але не зараз точно. 
Я  подзвонила Осипу і спитала , що робити , він сказав погодитись з мамою і сказати , що я їду до нього і скину фото з доми , а насправді в нього є план . 
Звичайно моя мати з тим погодилась , але невпевнено глянула на мене.
-Ось  і правильно , правильно . Їдь , вибачся , і все буде добре . 
Що ? Вибачатись за те що мені зрадили ? Серйозно? І  тут я зрозуміла , що мати на боці Тома . 
Не хочу я це згадувати , але сподіваюсь , що я уникну зустрічі з ними. 
-Привіт , Лауро. 
-Ти запам'ятав дорогу? 
-Я ж тільки вчора тебе привіз . 
-А , точно. 
-План такий:ми їдемо до тебе додому і забираємо твої речі , а потім завезу тебе до подруги в будинок . Вона буде рада тобі . 
-Ти впевнений? 
-Так. Цілком 
-Тоді їдьмо .

-Мені страшно заходити ... 
-Я з тобою . Візьми мою руку .