Глава 7

- Привіт! - Наталя підбігла до свого чоловіка, який вже був вдома. З усмішкою на вустах, вона його обійняла, і поцілувала.

- Привіт! - він також усміхнувся. - Я так розумію новини добрі?!

- Не знаю! - усмішка не сходила з її обличчя. - Просто гарний настрій! І відчуваю себе добре!

- Радий це чути! Сподіваюся все добре, і нові ліки нарешті почали діяти... - Олексій перехрестив пальці своїх рук з пальцями дружини.

- Так, напевно почали діяти... Під час діагностики я майже не заснула... - вона тихо хихикнула. - Думаю, що сьогодні буду спати добре...

- Будемо на це сподіватися! - чоловік поцілував дружину і прибрав руки. Він хотів зайнятися своїми справами. - Що це?

Олексій підніс праву руку своєї дружини до свого обличчя. На зворотній стороні безіменного пальця, одразу біля обручки була досить глибока подряпина. Кров вже перетворилася на кірочку, і в ній були якісь чорні вкраплення, схожі на бруд.

- Оу... Я цього навіть не помітила... Напевно подряпала, коли знімала обручку! - Наталя також почала роздивлятися подряпину.

- Ти знімала обручку? - Олексій занепокоївся.

- Не треба ревнувати! - вона продовжувала посміхатися. - Треба було зняти усі металеві предмети, ось я і зняла кільце! - пояснила жінка.

- Зрозуміло! - тепер вже спокійно відповів Олексій. - Треба промити рану, там якийсь бруд.

- Зараз цим займуся!

Наталя пішла до ванної кімнати. Дуже обережно зняла обручку і промила подряпину. Кільце вона не стала надягати назад, щоб не потурбувати відкриту рану. Обручка залишилася лежати біля дзеркала.

Після чого, Наталя почала займатися справами по дому. А увечері лягла спати, і вперше, більш ніж за пів року, змогла без усіляких проблем заснути. І особливо виспатися, завдяки глибокому, відновлювальному сну, без будь-яких сновидінь.