Обривані струни

Чужа машина на дорозі

Той вечір починався зовсім звичайно. Вони з жінками на складі затрималися — треба було допрацювати зміну, доскладати все до кінця, щоб не залишати на завтра. Через це вони спізнилися на свій звичний автобус.

Тієї хвилини старші жінки-колеги проявили турботу: побачивши стомлену, юну сімнадцятирічну дівчину, вони посадили її вперед, біля водія машинки чи попутного транспорту, який підвозив працівників, а самі залізли назад. Для них це було просто зручністю і турботою про молодшу.

Але вони не знали, що дорогою з будівництва йде він.

Він тоді вже випив після важкого робочого дня з іншими хлопцями. Втома, алкоголь і молодіжний гонор зробили свою справу. І от, ідучи узбіччям, він раптом бачить машину — а на передньому сидінні, біля чужого водія, сидить вона. Його дівчина.

У ту ж секунду в його голові спалахнув сліпий, дикий ревнощі. Побігши чи наздогнавши транспорт, він дав волю злості, не слухаючи жодних пояснень. Для нього, напідпитку й розлюченого, уся та турбота старших жінок і випадкова ситуація перетворилися на «зраду».

Саме тоді за кордоном, далеко від дому й рідних стін, сталася перша катастрофа. Руки, які ще нещодавно збирали для неї полуницю, вперше змахнулися у злість і вдарили її. Якби не ті чужі люди, які збіглися на крик і відтягли його розлюченого, він напевно вбив би її тоді просто на дорозі.

Увесь світ юної дівчини розсипався на друзки. Вона плакала від болю, від образи й від жаху: за що? Вона ж просто працювала, вона ні в чому була не винна! Але вперше тоді в її серці осів липкий, холодний страх, який згодом зв'яже її по руках і ногах на довгі роки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше