Обраниця Великого Магістра

23

Аж раптом почувся гуркіт відчинених дверей, усі голоси вмить стихли, жалібно кавкнув бубон, незнайомець випустив мою долоню зі своєї й налякано скрикнув.

- Зараз же припиніть! – мені здалося, що цієї миті стеля тріснула та прогримів грім. Неначе тіні, присутні заметушилися й порозліталися у різні боки, попритулялися до стін, принишкли. По підлозі шугонуло мерзенне гадюччя з обличчями навіжених жінок та вишкіреними пащеками, звідкись з’явилися й відразу ж зникли зграї зелених кажанів. Я внутрішньо здригнулася, затамувала подих, рука сама собою протягнулася до грудей.

- Тільки не це, - почула здавлений вигук чоловіка поряд зі мною. – Чому саме тепер…

 А в цілковитій тиші викарбувалися гучні кроки. Хтось впевнено йшов вперед, постукуючи по підлозі тростиною.

 – Готарде Міркрекс Крайс! Як ти посмів порушити закон? – низький владний голос розітнув простір, тіні ще більше повклякали до стін. - Хто ця жінка поряд із тобою? І що це ви робите тут удвох, на Олтарі Єднання?

- Батьку…

Удар палицею відкинув геть сивого павука розміром із качку, що необачно звісився зі стелі; голосно чвакнувши, той перетворився на шмат білого тіста й розтікся вниз, потрапляючи на одну зі схилених постатей; страшенний вереск розірвав тишу, а в повітрі розповсюдився їдкий запах давно зіпсованого м’яса. Здригаючись у корчах, видаючи хрипкі звуки, нещасний так і сконав, перетворившись на лантух. Ніхто не кинувся йому на допомогу, жодна тінь не ворухнулася.

- Підлі зрадники, - гаркнув прибулець й обвів костуром по колу, усі решта попадали ниць, корчачись та глухо постогнуючи.

Від страху у мене потерпли ноги, й немов якась невідома сила просто здмухнула мене з підвищення. Я й не стямилася, як опинилася внизу, притому ж упала на коліна, боляче вдарившись об кам’яну підлогу.

- Ти навіть не дочекався мого зречення, - почула над собою, і просто перед своїм обличчям побачила чорні, до блиску начищені чоботи із металевими шпорами. Я майже торкалася до носаків чолом, і добре, що мою голову все ще прикривав серпанок, який розстелився долі.

 Я не поспішала підводитися.

- Батьку… Лорде Валеріусе Гарбс Крайс…

- Отож, я помилявся щодо твоєї спроможності в майбутньому очолити Магічний Орден. Мабуть, вплив твоєї покійної матері і справді був отруйним, бо настільки потьмарив мою свідомість, що я безпечно повірив у можливість... – коротка пауза, і я почула владний наказ: - Вірні! Увійдіть!

Знову із гуркотом відчинились двері, почулися метушливі кроки, яскраве блакитне світло заставило зажмуритися, я із зусиллям втягнула ніздрями свіже повітря, відчуваючи присутність нових осіб.

- Слухайте рішення, яке є беззаперечним. Секретарю, наказую записати до Книги Законів. Нині я анулюю свій намір піти з посади Великого Магістра. Також. Ніколи, за жодних обставин мій син-напівкровка, герцог Готард Міркрекс Крайс, не має очолити Орден Срібного Кігтя. Я позбавляю його права наступності!

Одночасний глибокий віддих усіх присутніх прозвучав на диво синхронно, дехто виповз із тіні й розпластався перед Великим Магістром у поштивому поклоні, інші так і залишилися лежати або стояти, позаклякавши на своїх місцях.

Десь за стіною глухо ударив дзвін.

- Великий Магістр?..- ледь чутно прошепотіла я й ковтнула кавалок слини, стримуючи приступ нервового кашлю та помічаючи золотаві нитки, що, мов кучері, встеляли підлогу.

- Північ, - вигукнув хтось із зали. Юнак на підвищенні загарчав від безсилля. Нарешті я випросталася й відкинула із обличчя фату, мимовільно відкривши груди - на шиї зблиснув срібний кіготь.

- Що я бачу?... Я не помилився? – схилився наді мною кремезний чоловік. - Готарде, невже на грудях цієї жінки … амулет твоєї матері?

 Я із розпачем обвела поглядом залу, помічаючи позолоту та химерний розпис по стінах, пронизливі погляди яскраво-жовтих очей із ніш та ще подекуди сірі лантухи нещасних попід стінами, також - гордовиті постаті у кармінних плащах, схилену постать секретаря із фоліантом в руках та пером. Одночасно мене кинуло в жар – тобто? Цей велетень із громовим голосом говорив про амулет пані Ангелки? Чий же він насправді? Якій жінці належав до того, як опинився в моєї пані?




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше