31

   Свято Кривавого Місяця. У дитинстві я чекала його із завмиранням серця і все ніяк не могла дочекатися. Адже воно святкується всього один раз на сто років.                                                             

   Ми з Діною, коли були дітьми, часто грали в обраницю. Ця роль, звісно ж, завжди діставалася їй. Через блакитні очі насамперед.                                                                                                                    

   Я не заперечувала. Вона завжди вірила у свою винятковість. І на те були підстави. Адже раніше для Мооду вибирали тільки з блакитнооких. Вважалося, що вони володарі особливого гена.                     

   Конкуренток у Діни не було. Ні, блакитноокі вампірки в нашому місті, звісно ж, були. От тільки до заповітного моменту ті були вже надто дорослими для того, щоб стати обраницею. Тому Діна ні краплі не сумнівалася, що вирушить до храму в пустирищах.                                                                              

   Я ніколи не заздрила їй. Я завжди була звичайнісінькою дівчинкою, а потім і дівчиною. Про якесь особливе призначення ніколи не мріяла. А з появою Ровена в моєму житті почала готуватися до весілля.                                                                                                                                                          

   Коли оголосили збір молодих вампірок для відбору в обраниці, ні в кого жодних підозр не виникло. Бо так робили завжди — просто збирали дівчат відповідного віку, незалежно від їхнього кольору очей, зовнішності, родоводу і становища в суспільстві. Однак Оракул, прислухаючись до шепоту бога пустирищ, завжди вказувала на якусь гарненьку й обов'язково блакитнооку. Я знала про це, бо прочитала багато книжок. Особливо мене цікавив культ Мооду і я жадібно шукала будь-які згадки про його походження. Опісля я іноді думала, що, можливо, своєю цікавістю й накликала на себе біду. Адже боги все чують.                                                                                                                                          

   Ніч відбору стала фатальною у моїй долі. Я була впевнена, що постою трохи, привітаю подругу з великою честю, а після цього обов'язково зустрінуся з коханим. Однак перст Оракула несподівано вказав на мене, і тієї ж миті все моє життя змінилося до невпізнання. Тоді ж я втратила і своє кохання, і свої мрії. І подругу, і сім'ю, і право на життя. Мені навіть здавалося, що тієї ночі я втратила саму себе. 

   Весь мій звичний світ зруйнувався. Жорстокий і кровожерливий бог побачив мене очима Оракула і забажав. У ньому прокинулася Велика спрага, яку він зможе втамувати лише моєю кров'ю. А якщо цього не станеться, то страшне горе чекає і на моє рідне місто, і на весь мій народ. Саме так написано в книгах.