Заплатити кров'ю

Блідість Дагри набула кришталевої прозорості. Фасад крижаної зверхності розтріскався й осипався уламками старої фрески. Мелодійний речитатив заклинань зривався з губ так тихо, що Каліда, яка сиділа поруч, уловлювала лише окремі звуки. Первісна лють перевертнів проросла темними кігтями, мерехтіла смертоносними перлами іклів, налилася напругою в мускулах, в'їдалася в ніс важким хижацьким мускусом. Під масивними тілами зі скляним хрускотом зминався підмерзлий бруд. Приховати оскаженілу лють під магічним куполом виявилося набагато складніше, ніж розраховувала чарівниця.

— Не втримаєш — ми назавжди залишимося під стінами цього паршивого містечка, — Обрана говорила з байдужістю людини, яка давно викреслила смерть зі списку своїх страхів.

— Починай, — видавила Дагра крізь стиснуті зуби.

Каліда відчула спиною погляд. Повагалася, але все ж обернулася. Зорн застиг у сідлі восковим бовваном. Ані слова, ані жесту — тільки упряма, німа обіцянка, яку він так і не вимовив уголос. Лікка вчепилася в його стремено, згоряючи від азарту та заздрощів. Позаду них, на відстані один від одного, затаїлися резерви диких і напівкровок. Обрана випросталася в сідлі, повертаючись із мороку хащі на рівнину, де кожна хвилина під мертвенним світлом місяця та рудими спалахами багать забирала життя затиснутих у лещата вигнанців.

— Вперед!

Короткий наказ спустив із ланцюга накопичений роками оскаженілий розпач невтамованої помсти. Перевертні виплеснулися з лісу беззвучною і від того ще моторошнішою лавиною. Важкий покров заклинання Небуття поглинав хрипке, рване дихання, утробний рик, тупіт безлічі ніг. Відстань невблаганно скорочувалася. Жирна глина з пасмами торішньої трави жмутами вилітала з-під копит і чобіт. Що ближче й виразніше проступали силуети в кірасах, які тьмяно відблискували сталлю, то несамовитіше рвалися до них дикі. Закуті в чорні, посічені червоними нитками захисних рун обладунки, породження безжального мороку з очима, що палали розплавленим золотом, перевертні врізалися в тил Світлих, перекинувши перші ряди. Виснажені вигнанці зустріли пришестя перевертнів із заціпенінням жертви, яка зазирнула в безодню вічності. Замерла метушня тих, хто оборонявся навколо чанів із розпеченою олією, приголомшено опустили руки арбалетники. Одну нескінченно довгу мить приречені біля підніжжя палісаду та захисники міста вірили, що виткані з мороку й тиші чудовиська прийшли по їхні життя.

Дагра викрикнула нову формулу. Нічне повітря затремтіло, укрившись фіолетовим маревом, що виходило від палиці. Удари ельфів, які намагалися оборонятися, стали безладними. Вони били навіжено, наотмаш, часто в порожнечу, ніби нападників було набагато більше. Захищаючись від фантомів, ельфи гинули, розірвані сп'янілими від свіжої крові та плоті дикими. Загін Братства захлинувся замішанням.

Каліда врізалася в одурманений чарами натовп, який судомно намагався втримати стрій. Кожен удар меча знаходив ціль, знову й знову закриваючи бездоганно вигострене лезо. Криваво-липкий чад битви просочився всередину, дражнячи й збуджуючи монстра, що причаївся під серцем. Обрана відчувала, як прокрадається венами вічно голодна тінь хаосу, прагнучи злизати чергову душу, яка зачепилася за кінчик леза. Каліда не збиралася годувати п'ять іскор рядовими, притримуючи апетит звіра для вирішального удару по магах. Вона послабила хватку, збираючись випустити на волю концентрований згусток могутності, як зробила це, убивши чародія біля підніжжя Імлистих Скель.

Раптово нестрункі ряди ельфів хитнулися назад, на перевертнів Рагнара, змушуючи їх задкувати. Ельфами рухав не спалах мужньої рішучості. Від палісаду Бистриці їх відтіснили вигнанці. Зі зміною заклинання прийшло впізнавання своїх. Перевертні у строкатому натовпі переможно завили, коли побачили, як дикі брати рвуть Світлих. Підбадьорені шансом на дивовижний порятунок, вигнанці випросталися духом і в остаточному, відчайдушному кидку навалилися на ельфів із протилежного боку. Спроба дістатися чародіїв, подолавши запеклу рубку, перетворювалася на безглузду й ризиковану затію. Вивірений план рушився на очах. Утративши перевагу раптовості, Обрана вимушено відступила. У спину сліпо ткнувся порив вогкого вітру, що налетів із річки. Вклавши меч у піхви, Каліда роззирнулася.

Маги Братства не втрачали часу. Досвідчені в багатьох боях, звиклі ухвалювати цинічні у своїй правильності рішення, вони не стали розмінюватися на порятунок солдатів, які зіткнулися з дикими. Перший удар припав по Дагрі, яка зайняла місце Феррана ліворуч від Обраної. Самого Карателя відрізали від них і затиснули в безладній тисняві бою. Стрімкий і короткий удар блакитнавої блискавки вибухнув іскрами, впившись у палицю. Каліда інстинктивно заслонила очі від яскравого спалаху. У вогкому весняному повітрі гостро запахло грозою. Тонкі голочки залишкової енергії пробігли шкірою колючим острахом. Одночасно з цим другий маг атакував кінноту Ґракха, яка наскочила на Світлих із тилу. Хльоскавий, мов удар батога, випад вихопив вершників із сідел, висікаючи багряні спалахи із захисних рун на обладунках. Каліда глухо вилаялася, спостерігаючи за тим, як валяться на землю її вірні напівкровки.

По той бік пехотинців, які ув'язли в кривавій сутичці, білосніжною статуєю висився Еріон. Їхні погляди перетнулися над безупинно миготливим смертоносним металом, несамовитим гарчанням і сиплими стогонами зірваних криком глоток. Каліда не зустріла ненависті в холодних зелених очах. Витончені риси обличчя скам'яніли в непохитній упертості. Перед Інквізитором не стояло вибору. Він збирався перемогти за будь-яку ціну. Еріон вказав мечем на Обрану й викрикнув наказ. Каліда не розчула слів, але суть була зрозуміла й без цього: вони з Дагрою стали головною ціллю для всіх. Не зупинившись на цьому, ельф обернувся до стін Бистриці, зло й владно вимагаючи чогось від тих, хто оборонявся. Каліда стиснула губи, здогадавшись, чого він домагається. Зважаючи на хвилинну затримку та квапливі переміщення ополченців, що відбулися за цим, перечити Інквизитору містяни не наважилися. Невдовзі ворота завалилися навстіж. Дружинники напали на вигнанців, відтягуючи їх на себе й звільняючи ельфів від потреби битися на два фронти.