Частина 7

Після того випадку Ваня вирішив також почати дарувати подарунки дівчинці. Але це не довго тривало. Сашу почало дратувати, що його брат почав так турбуватися про його кохану. В один день він не витримав, коли вони гуляли на майданчику і сказав : 
- Може годі так бігати, я розумію, що вона тобі подобається, але не варто так прямо - і засміявся.
Хлопець почервонів і подивився на Катю. Сусідка стояла шокована і тихо прошептала:
- Саш, а з чому ти так сказав, невже це правда, - і подивилася на другого. Її щічки почали робитися, як взимку. Вона встала із лавочки і побігла в напрямку паркувального майданчика. 
Ваня дуже розлютився на брата і сказав:
- Годі відбирати в мене все, ти ж її всеодно не будеш любити, як я. В тобі немає навіть поняття, що таке любов.
- Брате, правий, я не вмію бігати, як ти. Треба бути пихатим.
- Але твоя поведінка ніколи не закохає дівчат. - Відповів Ваня із слізьми на очах.
Він пішов додому і закрився у своїй кімнаті. Почавши, тихо шепотіти:
- Як же він мені надоїв, усе моє вподобання йде донизу через мого любимого братика, я давно уже мрію, щоб вона помітила, що я до неї не байдужий.
За дверима стояв батько і постукав:
- Синку, можна увійти? 
Хлопчик бистро витер сльози рукавом і сказав:
- Так, тату, заходь. Ти можеш будь-коли заходити, навіть без стуку. 
Чоловік увійшов, закривши за собою двері. І сів на дивані і запитав:
- Що сталося, сину? Я надіюся, що все добре.
- Ні, він все розказав Каті. - Пригорнувся син у теплі обійми.
Батько пригорнув і сказав:
- В мене так само було, але треба продовжувати жити.
Хлопчик подивився на тата і сказав:
- Як же так? Невже в тебе так само було?
- Так, - сказав Віталік. - Я пройшов через таке, тому розумію тебе прекрасно. 
- Чому він так з тобою?- Запитав малий.
- Він через ревнощі таке робив, але мене це не зупинило, - згадуючи, сказав чоловік.
Після цих слів хлопчик задумався. Він вирішив продовжувати дарувати подарунки дівчинці. А його брат почав насміхатися над ним і обзивати, але він уже не приховував своїх почуттів.