11 глава

*Анабель 

Я була дуже здивована, коли побачила брала. Як тільки Арні переступив через поріг нашої спальні, я кинулась йому на шию з обіймами. Декілька зрадливих сльозинок з’явилися в мене на очах. Я міцно притискала Аарона до себе, неначе намагалася переконатися в тому, що він справжній. Грей підняв мене на руки й легко покружляв. Після цього опустив на землю й легко поцілував в щоку. 

— Яка ж я рада, що ти тут, — відверто призналася я. Чесно кажучи, то я була дуже засмучена тим, що ніхто з моїх рідних не буде присутнім на весіллі. На власному святі я б була самотньою й в оточенні незнайомих мені людей, але тепер Аарон буде поруч. 

— Хіба я міг пропустити твоє весілля, Беллі? — Я пильніше глянула на брата. Здається, він трохи схуд після мого від’їзду. Також я помітила синці в нього під очима. Мабуть, він вже давно нормально не спав. Попри втому Арні подарував мені одну зі своїх найчарівніших посмішок. Він так рідко проявляв емоції і я дуже цінувала ті моменти, коли він був таким щирим зі мною. — Яка ж ти чарівна. 

Він взяв мої долоні й підніс до своїх губ. Аарон легко торкнувся своїми вустами моїх пальчиків, які виднілися крізь напівпрозорі рукавички. Від цього мені стало трохи ніяково. Ще й Маркус не відводив від мене погляду й неначе намагався пропалити дірку в моїй сукні та піджаку Аарона. Мій наречений прочистив горло й підійшов до нас. 

— Вествуде, тільки не кажи мені про те, що ти знав про приїзд мого брата й нічого мені не сказав? — Я схрестила руки на грудях і глянула на Маркуса згори до низу. 

— Це стало такою ж несподіванкою для мене, як і для тебе. — Він поклав руку мені на талію й пригорнув до себе. — Проте, я радий, що в цей день поруч з тобою буде бодай брат. Раді вітати в Лондоні, Аароне.

Чомусь мені здалися слова мого «без 5 хвилин чоловіка» фальшивими. Хлопці дивилися один на одного з відкритою неприязню. Вони ще й досі не забули про ворожнечу між нашими сім'ями. Як же мені надоїло це суперництво між Вествудами та Греями. 

Все ж, після довгої мовчанки Аарон таки натягнуто посміхнувся й простягнув руку Маркусу. Той декілька секунд глядів на долоню мого брата, а потім її потиснув. 

— Я залишу вас наодинці, — промовив Весті, покидаючи нашу спальню. Я вказала Арні на край ліжка й ми обоє присіли. 

— Як там батьки? — наважилася запитати я. Чесно кажучи, то я знала, що відповідь мене засмутить, але все одно хотіла її почути. 

— Вони знають про те, що весілля відбудеться сьогодні. Мама засмучена, що ви не запросили її. Їй соромно й водночас дуже складно. А тато… — Арні витягнув запонки й поклав їх на зелене простирадло. Було помітно, що декілька годин перельоту далися в знаки. Я потягнула до його шиї й зняла цього клятого метелика, бо знала, що Аарон терпіти їх не міг. — Спасибі.

— Батько? — нагадала я. Здається, він не хотів відповідати на моє питання, бо боявся, що зробить мені боляче. — Сказав, що ніколи не пробачить тобі й не впустить додому, коли Маркус вдосталь награється тобою. — Я опустила очі й заплющила їх. Мені так було погано від почутого. Слова батька як завжди були гострими. Він ранив моє серце й розбивав його на друзки. — Вибач. — Арні поклав руку мені на плечі й схилив до себе. Я поклала голову йому на груди й почала крутити каблучку на своєму пальці. 

— Тобі не має за що просити пробачення, Аароне. Ти не зробив мені нічого поганого. — Багато років тому я сердилася на Арні за те, що він був холоднокровним зі мною й не приділяв мені достатньо часу, але зараз ситуація змінилася і я вдячна небесам за те, що в мене такий хороший брат. 

— Є за що. Мені потрібно було захищати твої інтереси перед батьками, а не мовчки спостерігати за тим, як вони змушують тебе жити за їхніми правилами. Я мав зробити все, щоб запобігати цьому. Я був поганим братом, Анабель. — Він поцілував мене в маківку й змусив дивитися йому в очі. 

— Ти б не міг сказати щось батькові. Він впертий як слон! — Після цього кімната наповнилася нашим гучним сміхом. Попри всі труднощі ми з Аароном навчилися радіти різним дрібницям. 

— Уявляю як він зараз лютує в головному офісі. Я ж мав бути на нараді, а замість цього полетів в Лондон. — Невже мій правильний братик ослухався порад нашого суворого татуся? 

— Ти полетів сюди, навіть нічого йому не сказавши? — запитала я, щоб точно впевнитися у своїй теорії. Самій в це не вірилося, бо Аарон був зразковим сином, який ніколи не порушував ніяких правил та обіцянок. 

— Коли я порушив вчора це питання, то він сказав, що ніхто нікуди не полетить. Назвав тебе зрадницею й замкнувся у своєму кабінеті. Він дуже злий, але це його не виправдовує. Мені було байдуже на його заборону, бо Алексом Греєм в цей момент керували емоції, а не його ясний розум. Коли він прийде до тями, то зрозуміє, що я вчинив правильно. Тим паче, що я вже дорослий хлопчик і можу сам приймати такі рішення. Я б ніколи не залишив тебе саму в такій ситуації, Беллі. — Мені було так приємно, що Аарон попри заборону прилетів до мене, бо мені страшенно не вистачало його підтримки. 

— Дякую, я ціную це. І пробач, якщо в тебе виникнуть неприємності через мене. — Мені  б не хотілося, щоб батьки сердилися ще й на Аарона. 

— Байдуже на все, Анабель. Я готовий ризикувати, коли справа стосується тебе. Лео розповів мені, що цей шлюб фіктивний. Я добре знаю, що Маркусу щось від тебе потрібно. Ти доросла дівчинка й сама можеш прийняти рішення, але Вествуд явно не чоловік твоєї мрії. Тобі не страшно від однієї думки про те, що цей шлюб стане ще більшою помилкою?  

У словах Аарона була крихта правди. Я зовсім не знала, яким буде наше з Маркусом майбутнє. Я боялася, що він зміниться й почне погано ставитися до мене, або почне забороняти щось, як мої батьки. Проте, коли ця думка з’явилася в моїй голові, то я згадувала милого Весті, який купив для мене столик, попросив накрутити йому бігуді або робив мені масаж. Я згадувала всі приємні й милі моменти між нами й від цього моя голова йшла обертом. Можливо, для Вествуда це й одна з його ігор, але для мене ні. Здається, я починаю відчувати до нього щось набагато більше, ніж ненависть. Та слова, які він сказав мені перед приходом Аарона не давали мені спокою. Він хотів мені сподобатися, але навіщо? — Здається, для тебе це набагато більше, ніж просто фікція. Беллі, ти кохаєш Маркуса Вествуда? Ти хочеш, щоб цей шлюб став справжнім? — Я зашарілася від питань Арні. Добре, що під шаром тонального крему він не помітив сильного рум’янцю.