Розділ VІ

Голоси всередині нас

Усередині кожного з нас живе цілий хор голосів.

Вони не завжди звучать одночасно, але завжди присутні. Один шепоче: «Спробуй». Інший різко зупиняє: «Не варто, ти не зможеш». Є голос страху, голос надії, голос минулого досвіду і той тихий, майже нечутний — голос справжнього «я».

Ми часто плутаємо ці голоси між собою. Приймаємо страх за інтуїцію, а критику — за турботу. Голос, який знецінює, часто здається найгучнішим. Він говорить знайомими фразами — словами батьків, учителів, колишніх партнерів, суспільства. І з часом ми починаємо вірити, що це наш власний голос.

Але це не так.

Є інший голос. Він не кричить. Він не тисне і не лякає. Він говорить спокійно і чесно. Він не обіцяє, що буде легко, але нагадує, що ти впораєшся. Це голос внутрішньої опори. Голос, який знає, ким ти є насправді, без ролей і масок.

Проблема не в тому, що в нас багато голосів. Проблема в тому, що ми рідко зупиняємося, щоб розпізнати: хто зараз говорить?

Страх чи досвід?

Травма чи турбота?

Моє справжнє бажання чи нав’язане «треба»?

Коли ми починаємо слухати себе уважніше, відбувається тиха революція. Ми вчимося не заглушати голоси, а розуміти їх. Дякувати страху за захист, але не дозволяти йому керувати життям. Помічати критику, але не будувати на ній свою цінність.

І тоді з’являється вибір.

Обирати не найгучніший голос, а найчесніший.

Не той, що лякає, а той, що веде.

Не той, що з минулого, а той, що про теперішнє і майбутнє.

Почути свій справжній голос — це не означає ніколи не сумніватися. Це означає навіть у сумнівах знати, на чий бік ти стаєш. На свій.

Тара Шустер у книзі купи собі той довбаний букет говорила що внутрішній голос який живе в середині нас це наша  "внутрішня не подруга"

Коли я залишилася на самоті з собою я почала знайомитися з своїм внутрішнім голосом . Я хочу донести до вас, що бути на самоті, залишитися в самотності це неймовірний шанс зростати

Якою б сильною жінка не була вона завжди хоче відчувати себе у безпеці

Скільки болі в житті…

Скільки самотності…

Скільки людей з душевними ранами…

Що ж нас тримає?

Що дає сили далі жити?

Чи настане у душі кожної самотньої людини спокій?

Син який втратив матір та який має психічно хворого батька

Сестру яка відмовилася від нього через гроші

Рідний брат який просто втонув у травмах

Звідки ж беруться сили у такого чоловіка жити далі?

Мій вибір ти. Без гри та сумніву.

Мій вибір — ти

У світі, де так багато гри, я обираю чесність.

Без масок, без сумнівів, без страху назвати почуття своїм іменем.

Мій вибір — ти.

Не тому, що легко. А тому, що справжньо.

Ти не роль і не випадковість.

Ти — спокій у думках і тепло всередині.

З тобою не потрібно доводити — достатньо бути.

І якщо вибір — це відповідальність,

я приймаю її без гри та сумніву.

Бо ти для мене особлива.

Коли обирають вас.

Так ця ціла книга буде присвячена двом слова тобто назви обирати себе. Що саме я хочу цим сказати і донести до вас чи обираєте ви себе коли ви знаходитеся у відносинах

Чи приносити себе у жертву чи виглядаєте ви як людина яка присвячує все своє життя своєму великому коханню коли зустрічаєте його?

Відійшли до певного рівня розвитку сформувалися і стали людиною в дорослі позиції але коли ви закохуєтися то ви наче втрачаєте себе втрачайте голову свій розум та емоції. Починаєте ставити ту чи іншу людину на перше місце але тут спірне питання якщо людина в дорослі позиції то мабуть це не виб'є вас з колії.

Обиратиму себе

Є така дуже гарна пісня в українських співаків MELOVIN ISKRA - Обиратиму себе

Я пам'ятаю свій шлях коли я почала дійсно змінюватись, почала знаходити себе тобто свідомо почала знаходити себе. Про свідомість знаходити себе я думаю напишу окремий розділ але зараз не про це

Я дуже пам'ятаю той рік коли я почала вчитися, почала вчитися любити себе почала обирати себе.

Почала усвідомлювати що в якому саме напрямку мені потрібно рухатися. Я почала масштабуватися і вчитися жити заново

І саме тоді мені попадалися відносини різного характеру ну як сказати відносини особливо відносин в мене не було попадалися просто люди на моєму шляху які як я зрозуміла з часом були для мене уроком

Алла Філіна духовний наставник учитель і коуч під світила мені дуже чудову річ

Нам потрібно рухатися в тому напрямку тобто в тих відносинах де в нас є тригери

Тригери — це пускові гачки.

Це слова, ситуації, жести або спогади, які раптово запускають у нас сильну емоційну реакцію — страх, злість, біль, сором або навпаки тепло й спокій.

Простими словами:

тригер — це коли зовні дрібниця, а всередині хвиля.

Бо саме в них ми зростаємо

Доречі я рекомендую її вам в неї дуже цікавий контент, блог і в неї є гра яка називається шлях героя

Частково я проходила її по відео і рілс.

Але насправді що таке відносини. Щодня ми з кимось взаємодіємо тобто потрібно зробити висновок того що ми знаходимося у відносинах щодня це може бути колега на роботі, наші близькі люди, чи можливо наші діти або батьки

Але я дійсно розумію що будувати відносини ми навчилися саме з моделі поведінки наших батьків

І навчилася пробачати своїх батьків тоді коли зрозуміла що в них мабуть не було можливості навчатися. Навіть ні я неправильно сказала неможливості в них не було певної моделі поведінки щоб брати з когось приклад. Зараз у 21-у столітті ми дійсно дуже розвинуті маємо багато інформації, навіть якщо у нас немає коштів на супер мега крутого психолога ми завжди можемо підняти свою психіку з дна навіть у безкоштовних відео

Ми можемо прочитати багато книг ми можемо подивитися багато відео ми можемо подивитися просто відео уроки