Обережно! Зараз вибухне!

41.

41. 

Юлька 

- Он як... 

Я починала злитися сильніше. Але стриматися просто не могла. 

- Ти бачив ці очі? Вони просто чарівні і від них неможливо відірватися. А ці губки, які так і хочеться поцілувати? А ці ніжки? – Я просто висадила обидві ноги на панель, встигнувши скинути кросівки. Хоч було прохолодно, але я була в шортах і прекрасно знала, як виглядають мої ноги. 

- Що ти робиш, я дороги не бачу, - загальмував Саша посеред дороги, ввімкнувши аварійку, і стягнув мої ноги назад. – Я не говорив, що ти негарна... 

- Тоді до чого ці незрозумілі причепки? Я ходжу, коли і куди хочу, і з ким хочу. Маю право відпустити тебе без відома мого брата. 

- Гаразд, гаразд, я був неправий, - якось дивно зиркнув він в мою сторону. – Не розумію, що на мене найшло. Вибач. 

- Гаразд. Але більше так не роби. 

- Я хотів дещо попросити. 

- Що саме? – здивувалася я, адже це таке вперше. 

- Хочу до брата поїхати на кілька днів, відпустиш? Я все потім відпрацюю. 

- Коли? 

- Завтра й до вихідних. 

Це добре, бо на вихідних у селі він буде більше потрібен, ніж зараз. А ще, я згадала один момент – в п’ятницю в нього день народження, двадцять два. Він точно хотів би провести цей день в колі сім’ї, а не зі мною. 

- Звісно. Можеш не відпрацьовувати. Вважай, це подарунком на свято. 

- Звідки ти знаєш? – здивувався він. 

- Ти паспорт брату давав, чи забув? 

- Точно, але не думав, що тобі таке цікаво, - потис він плечима. 

- Ви сьогодні будете виїздити? 

- Думав увечері. В батька закінчується зміна, він зможе поспати в авто, поки я вестиму. 

- Тоді не чекай мене сьогодні, - вирішила відпустити його раніше. 

- Знову з тим малявкою підеш тусувати? 

- Дамір гарний хлопець, але явно замалий. Якось мені не хочеться його мамці на порозі зі звинуваченнями, що я звабила неповнолітнього, - пирснула я зі сміху. 

Саша явно здивувався і скуйовдив волосся. 

- Гаразд, хорошого дня тобі. Відіспися гарно перед поїздкою, а то в мене на тебе плани в селі. 

- До чого тут мій сон? - здивувався він. 

- Не хочу, щоб ти знову в ДТП потрапив, ще одного рабства ти просто не витримаєш, - я показала язик і закрила двері авто. 

Саша шокований - тепер мені явно краще. А якщо ніхто не зіпсує настрою, то день вважай вдався! 

 

- П'ятниця, як там твій хлопець? - перекривила Ксю, коли я ввійшла в аудиторію. 

Здається, моє бажання відпочити морально не здійсниться. Я кинула рюкзак на крісло поряд з Катею. Ми не те щоб подруги, але спілкувалися нормально. Вона любила розумних людей і я, в принципі також. За останні кілька днів ми цілком нормально спрацювалися і я вже думала замінити нею Сашу, коли він піде в туман після закінчення угоди. Оскільки в блозі назбиралося трохи переглядів я планувала продовжити це заняття. І мені потрібен був хтось, хто зніматиме мене. Бо самій робити відео і робити досліди одночасно трохи не те. За дослідами потрібно було особливо ретельно стежити, а хотілося показати все. А це було нереально зробити двома руками. 

- Котрий з них? 

- А в тебе їх багато? - присвиснув Артур, закинувши ноги на стіл. 

- Ти тут не бос, так що знімай негайно! - розсердилася Катя, вона просто ненавиділа таких придурків. 

- Тю-тю-тю, стала старостою і квокчеш як квочка. 

Катя була не з тих, хто багато говорить, тож просто штовхнула стілець, на якому напіввисів Крамар. Той голосно бухнувся між столами, якраз в той момент, коли викладач зайшов в кабінет. 

- Що це у вас тут? Знову цей шибеник на кріслі гойдався? 

- Саме так, Миколо Павловичу. Але з координацією в нього не дуже, - заторохтіла Катя, ніби й нічого не було. - Такий молодий, а вже хворий. Ми навіть боїмося уявити, що це: алкоголь, наркотики чи просто ідіотизм. 

- Ой, сідай, Нечипорук, - засміявся препод. - Ти якщо після закінчення не підеш хіміком працювати, то гумористкою точно будеш. 

Катька всілася на стілець поруч і поки викладач розкладав свої речі, зашепотіла мені на вухо: 

- Це правда, що ти з двома зустрічаєшся одразу? І вони влаштували мордобій вчора після пар. 

- Та ні, одразу з чотирма. 

- Та ну тебе, - махнула рукою вона і відкрила конспект. 

- Насправді, жоден з них не є моїм хлопцем, - відповіла їй абсолютно чесно, хоча вона подивилась з легкою недовірою. 

- І що, жоден не до смаку? 

- Нечипорук, ви тут на курсах у шлюбне агенство чи все ж почнемо вивчати неорганічну хімію? 

- Звісно, хімію. Перед шлюбом треба гарненько озброїтися. Жінка, яка не вміє робити динаміт, - неповноцінна. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше