Юлька
Розкладання ящиків і привезених продуктів зайняло добру годину. За цей час бабуся не відходила від Сашка і мало не заглядала йому в рот. Я стримувалася між бажанням пожаліти його і поржати з ситуації. Та вона перемкнулася на мене.
- Юлічка, а що се ти з волосячком зробила?
- Покрасила, Ба. Зараз в Америці так модно.
- Але ж файно. А мені таку краску купиш? - бабуся в мене була з тієї категорії людей, які любили все нове і цікаве.
- Ви в Макара замовляйте, він же там живе, - направила я її думки в іншу сторону.
Взагалі, я була неймовірно рада бачити бабусю. Рада, що вона не дуже змінилася, все так само щебече і шукає мені женихів. На щастя, в мене виробився імунітет до таких жартиків. Але не в Сашка, який скоса позирав на бабусю і намагався триматися осторонь. Але я не могла триматися подалі, я не бачила її ціле літо. Таке враження, що пройшов шматок життя.
Мама пішла накривати на стіл разом з бабусею, а нам було доручено подоїти козу. Сашко явно не дуже розумів, що це робитиме він.
- Ну ходи, женіх, навчу козу доїти, а то кому ти треба отакий, - хіхікнула я, даючи йому відерце в руки.
- Та ну, я думав зараз всі айтішників і бізнесменів хочуть, а не доярів...
- Всяке в житті буває. Взагалі ти підписався допомагати, - повела я бровою, беручи його на кпини.
- Не пам’ятаю, щоб в межах домовленості було доїння кози, - засумнівався Сашко, явно не бажаючи заходити до Софочки в стійло. Та й коза була явно не налаштована, зирила своїми жовтими очицями на нового гостя.
- Там була допомога в селі, а це означає - куди пошлють... - я поставила стілець біля кози. - Сідай сюди, чи ти хочеш бігати за нею?
Сашко примостився, скоса позираючи на козу, та скосилась на Сашка, але поки нікуди не втікала. Ой підозріло! Я нахилилась, пояснюючи, як правильно має відбуватися процес, а потім похлопала Сашка по плечу і побажала удачі.
Достатньо було мені відійти на крок і Сашку взятися за вим’я, як Софочка показала свій характер, фицнувши ногою і вибивши відро в нього з рук.
- Це що за диверсія?
- Ну ти, хочеш щоб вона так швидко дала себе за цицьки помацати? Ти незнайомий мужик, - заржала я.
- Що, феее, тепер мені це снитися буде, - скривився він.
- А може, вона хоче, щоб я лишила вас наодинці, - підморгнула я і вискочила з хліва на вулицю, уявляючи мордобій Сашка з козою.
- Юлька, ти куди? Я сам не розберуся.
Я сіла навпочіпку за дверима, щоб нічого не пропустити. Адже це мав бути епічний момент.
Коза голосно мекнула і відро покотилося по підлозі, а потім почувся глухий удар.
- Киш бісова скотина, - почула я голос Сашка і кинулась рятувати. Чи його, чи козу.
Але Софочка в образу себе не дуже дасть. Саме тому я й застала, як вона буцає Сашка рогами.
- Ану перестань, - спіймала я її за повідок. В хлів забіг Наган, голосно гавкаючи. - Наган, брись звідси, чи ти теж хочеш козу доїти?
Але він кинувся до Сашка, який нарешті встав. І став лащитися. Той нагнувся і почухав його за вухом.
Я ще раз кинула оком на хлопця. Волосся скуйовджене, весь у соломі, на джинсах красувалася величезна пляма, яка навряд чи відпереться. Коза, звісно, недоєна, але цілком задоволена справленим враженням.
- Ти добре тримався.
- Якби знав, що ти намагатимешся мене добити, то не погодився б на цю авантюру.
Сашко увесь вечір дувся на мене. Дарма, що я відвела його в душ, виділила чисті штани, а ті кинула в прання. Він настільки уникав мене, що навіть завів розмову з моєю бабусею, вона нарешті переключилася на сільські плітки і натхненно розповідала про те, як Федоська билася з Голькою за кусок межі. Одна вирвала другій жмут волосся, а інша роздерла вухо. Бій був коротким, прийшли чоловіки, які розтягнули обох по домівках.
Спочатку я слухала ці теревені за столом, але позіхнувши зрозуміла, що хочеться спати і пора б уже вкладатися.
- Ба, як ми цього разу спати будемо, поки в нас гості?
- Як це так. Я зі своєю доцею, а ти з женіхом, як положено.
Саша вдавився молоком, яке якраз пив і голосно закашлявся. Мама здивовано подивилася на бабу, а потім на мене. А що я? Я взагалі не готова спати втрьох на одному ліжку.