Розділ 4. Перша Гра

ПЕРША ГРА

«Головне — зробити перший крок. Найважче спочатку, потім пройде».

Чак Паланік

– Марто, – пані Галина окликнула дівчину перед тим, як вона вийшла з кабінету. – Ти ж пам’ятаєш… про посвячення?

Марта кивнула. Забудеш ще таке…

– Уже грудень, – нагадала пані Галина. – Звісно, я казала, що до посвячення ніяк не підготуєшся… але мені важливо, щоб ти була готова морально.

– Так, – Марта стримано кивнула.

– І мову англійську підтягуй… На рівні своєї групи ти знаєш досить добре, але в спілкуванні за кордоном буде трохи важче. Тож, готуйся.

– Гаразд, – Марта знову кивнула. – До побачення.

Вона вийшла з кабінету й помчалася на тренування. Ось-ось вже має початися… Сьогодні якраз Сем мав визначити десятьох людей, що братимусь участь у Першій Грі. Уже відома дата – десяте грудня, що все на носі… Це якраз наступні вихідні.

Всього за рік проводилося три тренувальних переслідувань. І в результаті цих трьох «раундів» визначався переможець, тобто, та команда, що набере найбільше балів. А ось бали нараховувалися впродовж кожної гри і в результаті додавалися.

Як згадувалося раніше, мета гри – захопити бази інших команд. Щоб це зробити, учасникам потрібно знайти в лісі базу противника, пробратися на неї непомітно або ж стикнутися в двобої з її захисниками. Далі потрібно знати «серце бази» – невелику кімнатку, де є прилад з пультом. Коли кнопка на ньому буде натиснута, команда, чию базу захоплено, вибуває з гри.

Якщо команда вибуде першою, то отримує один бал. Друга отримує чотири бали, третя – сім. Команда-переможець матиме десять балів. Якщо команді вдалося віднайти базу, вони також фіксують це – передають інформацію з координатами командиру і він вводить їх у сервер. За правильні координати команда отримує ще два бали.

Марта швиденько переодягнулася в спортивну форму й чкурнула до лісу, де збиралася Жовта команда. Усі вже були на місці.

– Привіт, – Марта встигла привітатися з друзями, як Сем одразу покликав усіх до себе.

– Доброго ранку, – мовив хлопець. – Сьогодні, як я й обіцяв, я скажу імена тих, хто братиме участь у Першій Грі.

Студенти збуджено загуділи. Марті й самій не терпілося дізнатися, кого ж він вибере. Не факт, що візьме когось із новобранців, але хотілося взяти участь у першому переслідуванні…

– Але я скажу це після тренування, – Сем лукаво усміхнувся, а юрба трохи обурилася. – Подивлюся, як хто працює і тоді скажу.

– Ех, – Лілі лише сумно зітхнула.

Марта й сама трохи розчарувалася. Довелося починати тренування…

Зазвичай тренування починалося з розминки – треба було добре розігрітися, а лише тоді робити якісь вправи. Далі Сем проводив фізичну підготовку – усі разом присідали, качали прес, віджималися, підтягувалися… Хоча останнє дівчатам робити було не обов’язково. Але у переслідуваннях мати гарну фізичну підготовку – важливо. А також, гарну витривалість… чого не вистачало Лілі. Дівчина взагалі була не дуже хорошою в спорті, тому хотіла пригодитися у грі своєю здібністю.

– У Першій Грі я навіть не збираюся брати участь, – казала Марті подруга. – Мені треба більше тренувань… От коли трохи підтягну свою фізичну форму, тоді й можна буде. І ще й якщо добре керуватиму телекінезом…

Друга частина тренувань складалася з практики своїх ОЗ. Марта вчилася використовувати якось хлорокінез так, щоб він пригодився у переслідуванні, Лілі тренувала свій телекінез… Левик робив спалахи вогнем, але найбільше демонстрував «круті прийомчики» і хизувався. Ратмир же випробовував різні здібності по черзі…

Максова здібність – цілительство – була дуже корисною на базі. Видно, його Сем точно збирався обрати цього разу, адже зцілювати постраждалих, щоб вони не вибували з гри – просто чудова ідея.

Іноді Сем проводив тренувальну гру. Він ділив команду на дві частини і вони грали один проти одного. Тоді командир міг спостерігати, як члени команди справляються на практиці. Спостерігав, кому добре вдається справлятися в лісі (адже гра продовжуватиметься два дні!), хто може фіксувати добре координати, складати карти й орієнтуватися по них. Це також було важливою складовою переслідувань.

По закінченню тренування Марта була вже надзвичайно втомленою. Схоже, витривалість і в неї не дуже… Більшість членів команди не виглядали такими втомленими. Хоча, хто знає… може вони просто виду не подають?

Зараз вони зібралися на базі команди. Ще на самому початку, на перших тренуваннях, Сем показав новеньким, як, що і де тут знаходиться. Адже і бази суперників будуть побудовані подібно. На початку гри бази чотирьох команд розмістять по лісу, на нові місця. Звісно, цим займатиметься пані Галина, яка має здібність телепортувати предмети.

– Що ж, – гучно мовив Сем, склавши руки на грудях, – ви готові? Отже, для Першої Гри я обрав таких десятьох гравців…

Марта перевела подих. Цікаво було дізнатися, хто представлятиме їхню команду у першому «раунді»…

– Звичайно ж, це я, – Сем широко усміхнувся. – Як завжди, беру на себе важку роль командира…

Члени команди тихенько посміялися, а хлопець продовжував: