Розділ 15

Емма

У цьому світі існують люди з жагою пізнання, які ковтають інформацію разом із повітрям, вони хочуть дізнатися якнайбільше, їх цікавить буквально все, безліч напрямів, нові яскраві емоції, яких вони ще не відчували, але дуже хотіли б відчути. Ось я, наприклад, майже ніде не була, в небо не піднімалася, на океанське дно не опускалася, бурхливі романи не крутила. І мені звичайно ж хочеться побачити цей великий світ, нахапатися приємних вражень. А Аделіна Аркадіївна з тих людей, які люблять розповідати про себе, про те, чим або ким вони пишаються, трохи хвалитися, давати поради. Такі люди люблять, коли їх слухають, в якомусь сенсі вони залежні від уваги. І в цьому ми знайшли одна одну. Вона як та ходяча Вікіпедія і їй зі мною комфортно, тому що я надто розумну із себе не корчу, не задаюся, гонор не показую, тільки демонструю щире бажання вбирати інформацію. Варто було мені спитати про спорядження для альпініста або як вибирати парфуми — і цього п’ятдесятип’ятирічного живчика нічим не заткнути. Причому вона ходить за мною хвостом навіть у примірочну, тому що воно ж з неї пре, а тут такі зручні вуха.

— Ні, Еммо, не вигадуй, поклади на місце. Мереживні трусики дизайнери вигадали для манекенів, щоб приваблювати покупців. Візуально це може й красиво, але ні фіга не практично. Мене завжди обурювало чому чоловіки носять просто зручні труселя, а бідні жінки повинні переживати, щоб білизна виглядала еротично, інакше самець поскаче собі далі, — найскладнішим виявилося разом із майбутньою свекрухою вибирати спідню білизну. Тому до цього відділу краще зазирнути як-небудь самій або здуріти і взяти з собою Лиса. У його руках стрінги напевно набудуть іншого сенсу.

— Так от цей масаж треба робити двома пальцями, — Аделіна знову перетягує на себе мою увагу, прикладає пальці до своєї шиї та показує, де треба натискати. — Шумерські жінки так заспокоювали своїх чоловіків після битв. Куди йдемо далі? Виберемо тобі взуття? ...Дивуюся, в кого Олесь такий щедрий, — уважно дивиться, як я розплачуюся банківською карткою її сина. — Приємно, коли чоловік тебе балує? І навіщо я тобі розповідала про точки Іштар, коли ти й сама знаєш, де і як натиснути, — у її голосі ні докору, ні злості, скоріше здивування. Напевно, вона щиро не розуміє, чому Олесь вибрав саме мене, коли навколо повно довгоногих супермоделей, дочок його заможних бізнес-партнерів, різних маловідомих зірок шоу-бізнесу чи вже відомих блогерш, коротше кажучи — дівчат з якимсь статусом. Адже і перша, і друга його дружини дуже ефектні жінки, я на їхньому тлі бліда поганка. Але мене це не зачіпає, бо я знаю справжню причину. Не розповідати ж їй про контракт і калюжу з цеглою.

— Це він наполіг. Я легко можу прожити без цього ганчір'я. Якщо чесно, терпіти не можу всі ці модні тренди, цю істерію щодо поєднання кольорів чи форми брів. У кожної людини всередині ціла галактика, а вони сприймають один одного по зовнішньому вигляду. Мене виховала глухоніма тітка, тож я звикла дивитися на світ по-іншому. Знаєте, що насправді мене приваблює у вашому синові? І це точно не гроші, не статус і не лоск. …Олесь вміє розсмішити навіть коли на душі шкребуть кішки, може однією іронічною шпилькою підняти бойовий дух та впевненість у собі. Він уміє слухати. Не вдає, а справді слухає і так мило виявляє свою турботу навіть в дрібничках. З ним не страшно, не соромно та не нудно. У мене надто мало досвіду спілкування з чоловіками, але за моїми внутрішніми відчуттями — Олесь саме той, на чиєму плечі хочеться засинати, з ким хочеться ділитися і радощами, і прикрощами. Хоча характер у нього бісячий, але це той випадок, коли хочеться, щоб він бісив тільки мене одну, — я сама вражена, як безпосередньо і щиро це прозвучало, від чистого серця, без краплі награності. Караул… починаю закохуватися у боса.

— Воу, невже йому нарешті пощастило? — радісно вигукує Аделіна і в її карих, таких як у її сина очах, миготить подоба щирої симпатії. Невже мені вдалося їй сподобатися?

У сумочці озвався телефон, заволавши голосом Ріанни. Про вовка промовка, а ось і Рудий. Натискаю «відповісти» і вже не можу перестати посміхатися:

— Алло, не хвилюйся, я не стала розпитувати твою маму про тебе. Вирішила, що ти це зробиш сам. А то раптом у нас теми для розмов закінчаться.

— Бандитко, щось ти надто довго вештаєшся тими крамницями, — невдоволено бубонить, відчувається, що настрій впав нижче нуля. — Або ти вирішила від мене втекти, або моя мама потягла тебе на розпродаж до Мілана. То де ти, мала? Давай я по тебе приїду?

— Було б непогано, тому що я вся обвішана пакетами, — чорт забирай, приємно, коли про тебе ось так ненав'язливо дбають і подвійно приємно, що він за мною скучив. І ця інтонація точно не награна. — Ми питимемо молочні коктейлі в «Білій орхідеї», знайдеш мене там… якщо поквапишся.

— М-м-м… бандитко, мені подобається, як звучить твій голос. Купила щось цікавеньке ексклюзивно для мене? — ну, якщо людина просить, щоб її подражнили — то як я можу йому в цьому відмовити.

— О, купила собі класний кухонний фартух, красуватимуся перед тобою в ньому. А ще рожеву махрову піжаму, щоб ти не переживав, що мене продує. І відпадний пеньюар, червоний, безсовісно сексуальний. Зроблю в ньому кілька селфі, викладу у своєму акаунті на сайті знайомств, потрібно ж дівчині чимось розважатися.

— Приб'ю, — шипить у слухавку Рудий. — Еммо, ти так зі мною не жартуй! Ти, здається, збиралася компенсувати мені наше побачення, що так раптово зірвалося. Так ось я вже знаю, як ти це зробиш. Чекай на мене, вже виїжджаю! — ого, одночасно прорізалися і ревнощі, і владність. Ух, як ми завелися. Цікаво, що він задумав, на що я там вже напросилася?

— Ми так плідно провели вечір. Мої поради, звичайно, були не зайві, але у Еммочки своє власне вроджене почуття стилю. Ти маєш оцінити, — торохтить Аделіна, поки Олесь складає мої двадцять два пакети в багажник.

Я кручуся поруч і ловлю на собі його обпікаючі і підкреслено промовисті погляди. Божечки, що він там вже такого запланував? Мене трохи трусить, але це приємний нервовий мандраж. Адже він дав мені слово, що не змусить мене робити те, що мені не сподобається. А отже, немає причин для занепокоєння, потрібно розслабитися і насолоджуватися передчуттям.