Ти до себе мене не звеш,
Ти не кажеш, що я чекаю.
Я тебе ще і досі кохаю,
Та ти іншого, мабуть, чекаєш.
Ти не кажеш про те, що сумуєш.
Не чекаю від тебе нічого.
Ти собі там спокійно живеш,
Бо то я — як запальна суміш.
Я ні слова тобі не скажу,
Хай там буде усе чудово.
Що посієш — те й пожнеш...
Твої очі — суцільний холод.
Відредаговано: 06.11.2026