41 Сабріна

Не встигли ми повернутися додому, як одразу припхався Андрій. Цей злючий і занудний йолоп так на мене зиркнув, що я навіть побоялася, що він мене зурочить.

- Чого витріщався? Ще дирку в мені протреш, - промовила я, склавши руки на грудях.

- Та кому ти треба, біда навіжена? - видав помічник мого боса, закотивши очі.

Всяких ідіотів бачила я в своєму житті, але таких, як цей чотириокий зануда, бачу вперше.

Я саме хотіла сказати про це Андрію, коли почувся дзвінок у вхідні двері, а через кілька хвилин у вітальню зайшла вродлива, елегантна блондинка.

Я навіть спершу подумала, що це Валентина нахабно заявилась до нас, але придивившись краще, побачила що це зовсім інша жінка.

Ця була значно вродливіша і одягнута зі смаком. Крім того, мені здалося, що наша непрошена гостя зовні була дуже схожа на моїх підопічних.

- Ірма... - здивовано промовила Тіна, дивлячись на блондинку.

- Ти що тут робиш? - здивовано запитала Емілія.

Мене аж розривало від цікавості і хотілось дізнатись, хто ж це така.

- Доброго дня, дівчатка, - промовила вона, повністю проігнорувавши мене.

- Сабріно, це сестра нашої мами, Ірма, - сказала Тіна.

Я вже збиралась познайомитись з родичкою дівчаток, але вона показово повернулась до мене спиною.

Від такої її поведінки я була в повному шоці.

- Ірма? Чому ти не попередила про свій візит? - здивовано запитав Максим Садовський, зайшовши у вітальню.

- Хотіла влаштувати сюрприз і провідати своїх племінниць... Максиме, чесно кажучи, я була про тебе кращої думки... Як ти міг привести свою коханку в дім і познайомити її з дітьми?! Ти хоч уявляєш як це може вплинути на дівчаток? - невдоволено промовила ця пихата індичка.

- Ірмо, думай перш, ніж щось говорити. Сабріна - няня Тіни та Емілії. Вибачся негайно перед нею, - розлючено промовив Садовський, спопеляючи поглядом свою родичку.

- Няня?! Вона?! Максе, ти геть здурів?! Підпустити цю особу до своїх доньок? Чому вона може навчити дівчаток?! - обурено поцікавилась Ірма, тицяючи у мене пальцем.