Глава 10. Голодний

Світло на старій вулиці гасло від дальнього кінця.

Спочатку зникла одна смуга під кам’яною стелею, за нею друга. Темрява не розливалася по коридору — разом зі світлом зникала сама ділянка, де воно горіло. Звуки теж ставали коротшими, наче вулиця вже не повертала луну.

Тсі притиснулася до Романової руки. Доглядач піднявся вище й втягнув лапи в корпус.

Леон різко повернувся до металевої стіни десятого проходу.

— Треба відкрити її зараз.

— Що там іде? — запитав Микола.

— Службовий утилізатор.

— Чого?

— Непідтвердженої геометрії.

Савен глянув у темну вулицю.

— Голодний?

Леон не заперечив.

Микола витягнув пістолет, але тримав його опущеним.

— У нього є щось, у що можна стріляти?

— Не раджу перевіряти.

Марта торкнулася чорної точки на стіні. Система показала чотири версії розподільника. В одній десятий прохід ішов униз, у другій — повертав ліворуч, у третій закінчувався через двадцять метрів. Четверта модель узагалі не містила цієї площі.

НЕВИЗНАЧЕНИЙ СЛУЖБОВИЙ МАРШРУТ

ПОТРІБНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗБЕРЕЖЕНОЇ ВЕРСІЇ

— Моя функція не може просто намалювати дорогу, — сказала Марта. — Потрібно довести, що прохід існував і ще зберігся.

Доглядач опустився до знака. На металі проступили дев’ять тонких ліній.

ДЖЕРЕЛО ДАНИХ: ЛОКАЛЬНИЙ ДОГЛЯДАЧ

ЗБІГ: 52%

Тсі відпустила Романову руку й підійшла до стіни. Марта хотіла зупинити її, але фейрі вже поклала чотири долоні між другою і третьою лініями.

Через зв’язок прийшов знайомий маршрут: похилий коридор, два повороти, круглі двері з десятьма рисками.

ДРУГЕ ДЖЕРЕЛО ПІДКЛЮЧЕНО

ЗБІГ: 73%

— Недостатньо, — сказала Марта.

Шурхіт у вулиці став гучнішим, ніби по каменю тягнули тисячі тонких пластин.

Леон став поруч і поклав долоню трохи вище чорної точки. Біля його пальців спалахнула коротка біла риска.

ТРЕТЄ ДЖЕРЕЛО ПІДКЛЮЧЕНО

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛА: ОБМЕЖЕНА

ЗБІГ: 96%

Савен дивився не на стіну, а на Леона.

— Картографи не підключаються до службових схем.

— Потім, — сказала Марта.

Тепер одна версія маршруту відрізнялася від інших. Доглядач пам’ятав його початок, Тсі — повороти, а Леонові дані підтверджували вихід біля центрального вузла.

ДОСТУПНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЗБЕРЕЖЕНОГО МАРШРУТУ

ВАРТІСТЬ: 14% РЕЗЕРВУ

— У мене залишиться двадцять чотири, — сказала Марта.

— Вузол зможе поповнити резерв, якщо працює, — відповів Леон.

— А якщо ні?

Він глянув на темну вулицю.

— Тоді економити вже не буде сенсу.

Марта підтвердила маршрут.

Нульова лінія пройшла крізь увесь знак і з’єднала чорну точку з краєм стіни. Метал здригнувся, відійшов углиб і розділився навпіл. За ним відкрився похилий коридор, достатньо широкий для нош.

— Рушаємо, — сказала Олена.

Микола й Леон підняли Романа. Флакон із розчином хитнувся на жердині; Олена притримала його й перевірила голку.

Доглядач залишився біля входу.

— Чого він чекає? — запитав Микола.

— Поки всі пройдуть, — сказала Марта.

У глибині вулиці впала стара вивіска. Її край зник ще до того, як метал ударився об камінь.

Марта озирнулася.

На межі темряви щось рухалося. З одного боку воно нагадувало чорну пляму заввишки з людину. Коли поверталося, ставало тонким, наче розріз у повітрі. Усередині розкривалися кілька порожніх кіл. Там, де вони проходили, камінь втрачав колір, згладжувався і зникав.

Інтерфейс нарешті визначив об’єкт.

АВТОНОМНИЙ УТИЛІЗАТОР НЕПІДТВЕРДЖЕНОЇ ГЕОМЕТРІЇ

ПОТОЧНЕ ЗАВДАННЯ: ОЧИЩЕННЯ ЗАЛИШКОВОГО КОНТУРУ

ЛОКАЛЬНА ДІЛЯНКА: ПІДЛЯГАЄ УТИЛІЗАЦІЇ

— Воно вважає цю вулицю покинутою, — сказала Марта.

— Для старої карти вона покинута, — відповів Леон.

Доглядач кинувся назустріч істоті. Три тонкі промені вдарили в рухомі пластини. Голодний зупинився, повернув до кулі порожні кола й випустив темну риску.

Риска торкнулася доглядача. Одна лапа посіріла й зникла, ніби її ніколи не було. Куля впала на бруківку.

Марта рушила до неї.

— Не можна, — сказав Леон.

— Він відкрив нам дорогу.

— Це механізм.

— Я бачу.

Вона підбігла й спробувала підняти кулю. Та виявилася важчою, ніж здавалася. Пошкоджена смуга на корпусі блимала.

ЛОКАЛЬНИЙ ДОГЛЯДАЧ

МАРШРУТ НЕ ЗАВЕРШЕНО

— Допоможіть, — сказала Марта.

Леон узяв кулю з іншого боку. Голодний змінив напрямок.

Порожні кола всередині повернулися до нього.

На краю Мартиної карти з’явився новий рядок.

ВИЯВЛЕНО НЕПІДТВЕРДЖЕНИЙ СЛУЖБОВИЙ ОБ’ЄКТ

КЛАС: ТИМЧАСОВА ОБОЛОНКА

ПЛАНОВИЙ ТЕРМІН ВИКОРИСТАННЯ: ЗАВЕРШЕНО

Вона глянула на Леона.

— Це про вас.

Його руки на корпусі кулі завмерли.

— Усередину, Марто.

— Що означає «тимчасова оболонка»?

— Не тут.

Темна риска поповзла по бруківці до його чобота.

Марта схопила Леона за рукав і потягнула до проходу. Вони занесли доглядача всередину. Стулки почали сходитися, але Голодний уже торкнувся металу. У дверях з’явилася сіра пляма, що швидко перетворювалася на отвір.

— Він не відчиняє, — сказав Микола попереду.

— Прибирає двері, — відповіла Марта.

Коридор ішов під ухил, і ноші ковзали вперед. Олена тримала флакон, Савен підтримував задню жердину замість Леона. Тсі сиділа біля Романового плеча й час від часу торкалася його зап’ястка, повертаючи власний ритм.

Шурхіт за спиною не відставав.