Нудне спілкування

37

Вони вийшли з коридору й попрямували до виходу.

Безер не відпускав її руки.

Він відчував її долоню у своїй і думав про це.

Вони пройшли повз гардероб.

Вийшли з університету.

Через деякий час вони вже були в нього вдома.

Далі розмова якось сама собою продовжилася.

— Ти справді не любиш такі вечірки?

Аліса стояла напроти Безера, а він сидів перед нею.

Її погляд опустився нижче.

Безер був худий.

Це особливо помічалося зараз — у темних штанах. Довгі ноги, вузькі коліна, гострі лінії під тканиною.

Аліса дивилася на них лише кілька секунд.

І тоді помітила.

Його коліна тремтіли.

Зовсім трохи.

Так, що це легко було не помітити.

Вона нічого не сказала.

Лише перевела погляд вище.

Безер продовжував говорити, ніби нічого не відбувалося.

— Ти ж не пошкодувала, що пішла?

— Ні.

Аліса подивилася на нього.

— Тут чудово, — сказала вона.

— У тебе.

Він подивився на неї довше, ніж збирався.

— Мені приємно.

Подобається

Відредаговано: 27.09.2026