Нудне спілкування
Розділ 28. Її запах
Безер ішов коридором після пари.
Навколо було багато людей.
Хтось поспішав до аудиторії, хтось стояв біля вікна, хтось говорив телефоном.
Він ішов далі, коли раптом відчув знайомий запах парфумів.
Зупинився.
Знайомий аромат.
Легкий, трохи солодкий.
Безер озирнувся.
За кілька метрів попереду йшла Аліса.
Вона розмовляла з кимось із друзів і навіть не помітила його.
Безер усміхнувся.
Тепер він знав, звідки цей запах.
Він пішов далі.
Аліса повернула за ріг і зникла з поля зору.
Аромат залишився ще на кілька секунд.
Безер теж повернув за ріг.
Порожній коридор.
Він пішов далі. Але запах чомусь запам'ятався.
Через кілька днів Безер зайшов у маленьку кав'ярню біля університету.
Замовив каву й став чекати.
Поруч пройшла якась дівчина.
Безер раптом відчув той самий аромат.
Він повернув голову.
Дівчина вже відійшла.
Не Аліса.
Він зрозумів це одразу.
Але запах залишився.
І разом із ним у голові з'явився коридор.
Аліса, яка йде попереду.
Її голос.
Її сміх.
Безер усміхнувся сам до себе.
Він навіть не знав, що запах може так швидко нагадати про людину.
Він забрав свою каву й сів біля вікна.
Тепер, напевно, цей аромат ще довго буде повертати його до неї.
Навіть якщо самої Аліси поруч не буде.
#488 в Сучасна проза
Відредаговано: 27.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
