Розділ 13. Екскурсія

В університеті оголосили екскурсію.Аліса побачила оголошення в чаті потоку й спочатку хотіла просто його проігнорувати. Потім перечитала ще раз і все-таки записалася.

У призначений день біля головного входу зібралося більше людей, ніж вона очікувала. Коли Аліса взяла телефон до рук, кілька студентів уже сперечалися, куди підуть спочатку.

Вона стояла біля сходів і слухала, як двоє дівчат поруч обговорювали викладачів.

— А ви знали, що тут є старий корпус?

— Та ні, я взагалі думала, що його давно закрили.

— Я теж.

Через кілька хвилин усі почали рухатися. Екскурсія виявилася довшою, ніж Аліса думала. Їм показали старі аудиторії, бібліотеку, внутрішній дворик і кілька приміщень, у яких вона ніколи не була.

Безер теж прийшов. Він ішов трохи позаду групи, час від часу розмовляючи з іншими викладачами.

Коли вони зупинилися біля одного з корпусів, Аліса озирнулася.

Безер стояв неподалік.

Він помітив її погляд.

— Ходите?

Аліса не одразу зрозуміла, що він має на увазі.

— На екскурсію?

— Так.

— Так.

Безер на секунду замислився.

— Не знав.

— Я теж не знала, поки не побачила оголошення.

Він кивнув.

— А, зрозуміло.

До них підійшов інший викладач і щось запитав у Безера. Він повернувся до розмови, а Аліса пішла далі разом із групою.Через деякий час вони зайшли до бібліотеки. Аліса зупинилася біля високих полиць і провела пальцем по корінцях кількох старих книжок. Дівчина, яка стояла поруч, показала їй на одну з них.

— Дивись, яка товста.

— Можна нести не відкриваючи, — сказала Аліса.

Вони ще кілька хвилин ходили між стелажами, поки екскурсовод не покликав усіх далі. Коли екскурсія закінчилася, студенти почали розходитися.

Аліса вийшла з університету разом із кількома людьми з потоку. Вони ще трохи поговорили біля входу, а потім кожен пішов у свій бік.

Безер залишився біля дверей.Аліса вже відійшла на кілька метрів, коли він почув, як хтось із викладачів покликав його назад.Він обернувся.І повернувся до університету.