63 Крістіан

День магічного турніру між військовими академіями настав. Всі учасники нашої академії разом із ректором та викладачами приїхали на арену, що була спеціально збудована для цих щорічних змагань.

Про себе я зовсім не хвилювався, бо був впевнений у власних здібностях. В першому ряду я помітив свого батька, що сидів разом із батьками моїх друзів.

Першокурсники мали виступати першими, щоб розігріти публіку перед виходом старшокурсників.

Мене не турбував власний поєдинок, тому що я знав, що впораюсь з будь - яким суперником. Та як я не старався, але не хвилюватись за Аманду, я не міг. Хоч і старанно це від неї приховував. 

Я був дуже радий тому, що її здібності визнали і сьогодні вона зможе всім довести те, що являється талановитим магом та тренованим бійцем.

Спершу проходили командні змагання, в яких наша команда посіла перше місце. Ніхто не зміг достойно протистояти двом темним магам, двом сильним магам - стихійникам і портальщику.

Я на власні очі бачив, як наш ректор підскочив на ноги і почав нам аплодувати. Схоже, що він ставив на нас і виграв кргленьку суму.

Відчуття кількох перемог поспіль п'янило, але розслаблятись нам було ще зарано, тому що попереду на нас чекали одиночні поєдинки.

Наш порядок виходу на арену і те, хто буде нашими противниками, вирішував жереб.

Відстоювати честь нашої академії першому випало Алексу. Він з цим впорався дуже швидко. Вискочив з порталу позаду свого противника і атакував його у спину.

В бою один на один перемогти мага - портальщика дуже важко, але цілком можливо. Про це я дізнався з власного досвіду, провівши з Алексом кілька тренувальних боїв.

Наступним на арену вийшов Тімаріус. Його супротивником був сильний маг води. Бій був напруженим, але Тіму вдалось вирвати свою перемогу.

Далі настала моя черга. Я показав себе у всій красі і швидко переміг іншого темного мага, бо він нічого не зміг протиставити моєму чорному вогню.

Калеб влаштував справжнє шоу, мало не спопеливши мага землі, що вийшов з ним на двобій.

Останьою з першокурсників від нашої академії на арену мала вийти Аманда. Я бачив, що дівчина хвилювалась і це мене дуже непокоїло.

Хвилювання - це поганий помічник під час бою. Всі ми, як могли, намагались її підбадьорити і підтримати.

Я знав, що мій батько з величезним нетерпінням чекав саме цього поєдинку, бо він знав таємницю Аманди і дуже хотів побачити те, на що вона здатна.

Коли Аманда вийшла на арену, трибуни загуділи. Глядачі відразу помітили, що вона значно менша від інших учасників і не розуміли, що такий слабкий хлопець робить на цьому турнірі.

У нас була стратегія, щоб під час командних змагань максимально приховати здібності і вміння Аманди.

Наш ректор і викладачі академії вирішили зірвати великий куш, поставивши на неї ставки. Чого тільки не вигадають ці старі пройдисвіти аби нажитися.

Завдяки нашій стратегії, ніхто і гадки не мав про те, на що здатна Аманда.

ЇЇ супротивником виявився дуже сильний маг блискавки. Побачивши його і відчувши те, на скільки сильний у нього магічний резерв, я розхвилювався ще більше.