Інтерв'ю Анастасії

- Наступна Анастасія Гончаренко.

- Йду - глухим голосом відповіла дівчина.

Намагаючись максимально по модельному пройти через залу вона лишень відчула лишень іронічно-знущальні погляди. Сердито пирхнувши Анастасія відчинила двері та сіла за одне з крісел.

- Добрий день. Не проти знімання?

- Нєа. 

- Супер! Тоді перше запитання: Що для вас інтернет?

- Ну... штука в якій багато людей та програм всяких. Багато можливостей.

- Окей... Що б ти побажала так званим "дітям інтернету"? 

- Нехай будуть розумні та хитрі. На жаль зараз в цьому сенс нашого життя.

- Зрозуміло. Тобі ж 16? У тебе є якісь плани на майбутнє? Чи пов'язані вони якось з інтернетом?

- Хочу стати актрисою. Або блогеркою. Останнє вже починаю. 

- Чим вас захоплює акторство чи блогерство?

- Суть обох робіт полягає в носінні певного образу понад усе. Не така й легка робота, чи не так? З неї можна багато чого навчитися, завести друзів, навчитись контролювати свої емоції і на додачу заробиш добре.

- Розумію. На даний час все переходить в інтернет. Чи варто утримувати паперові версії важливих  документів?

- Залежно від важливості документів. Принципі варто, але зламатися може те і те, так що... не завжди варто перепрягатися.

- Теж правда. Як ви відноситесь до онлайн уроків?

-  Я б відносилась нормально, якби вони б були справжніми уроками. Бо вчитель в нас найчастіше старі і не розбираються в техніці, а учні цим користуються і не ставляться до таких  занять серйозно. Тому виходить повна ... ну ви зрозуміли.

-Ага. Якби ви керували інтернетом, то що б видалили? Чи б видаляли щось?

- Якщо чесно не бачу сенсу. Все що наразі є в інтернеті потрібне хоча б вузькому кругу людей, які його ж і створили. Тому ні. Нехай все буде так як  є на даний момент.

- Чи погоджуєтесь ви з тими батьками, які ставлять обмежувачі на гаджети?

- З одного боку так, а з другого - ні. , Тому що здається що без ліміту дитина буде весь день сидіти в тому самому телефоні, але чи сидів би б він в тому телефоні якби життя було цікавішим? До того ж це його простір, в якому він має право робити що хоче. Ну, звісно в межах легального.

- Окей.. Чи ви вважаєте нормою ігри V.R.?

- Якщо воно нічого поганого не робить, то чому б і ні? Це просто як комп'ютерна гра, проте ніби в реальності. А докази довели, що діти після того, як пограли мали кращі оцінки ніж ті хто не грав. 

- А чому, на вашу думку?

-Тому, що були радісні під час гри, а не перезавантажені навчанням, яку скоріш усього не розуміють. Кращий' настрій, більше бажання щось робити, мотивація мати ще гарний настій (або передати його іншим) і так далі.

- Чудово! Дякую за інтерв'ю! Хорошого дня!

- Все? Ну тоді і  вам. До побачення.